01 липня 2024 року Справа № 280/3078/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій, стягнення суми, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням базового місяця - січня 2008 року у розмірі 1771,87 грн.;
стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у розмірі 75602,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від року по справі 280/3164/22 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік. Однак, при виконанні рішення суду Військовою частиною НОМЕР_2 для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік взято базовий місяць - січень 2015року, замість належного 2008 року. Вказує, що позивач неодноразово звертався до Військової частини НОМЕР_2 з метою виконання рішення суду належним чином. Однак, відповідно до наданого розрахунку вбачається, що відповідач не вірно розрахував індексацію. Зазначає, що спеціалістом-бухгалтером, ОСОБА_2 , надано висновок відповідно до якого при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік, повинен бути взятий базовий місяць січень 2008 року (як встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2022 по справі № 280/3164/22) та відповідно не може бути змінено, а також надано відповідний розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік відповідно до якого сума індексації грошового забезпечення склала 83625,23 грн. Просить позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 15.05.2024 вх.№23048 посилається на те, що Військовою частиною НОМЕР_2 не порушено порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року по справі № 280/3164/22, а позивач в свою чергу мав право звернутися до суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визнання рішень, дій або бездіяльності відповідача в цій частині протиправними, а не пред'являти до суду новий адміністративний позов. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, то починаючи з березня 2018 року по день звільнення індексація позивачу виплачена в повному обсязі. Висновує, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку командування вч НОМЕР_2 стосовно позивача допущено не було. Тобто твердження позивача, щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року є безпідставним. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.08.2019 №213 звільнений з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №280/3164/22, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі №280/3164/22 позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 1771,87 грн.
Не погоджуючись із розміром виплаченої на виконання рішення суду індексації, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі заявлені з приводу стягнення індексації за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, оскільки позивач не погоджується саме із розрахунком індексації, здійсненим відповідачем на виконання рішення суду у справі № 280/3164/22.
Тобто, дані позовні вимоги заявлені, у зв'язку з незгодою позивача з порядком виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З урахуванням того, що питання виплати позивачу індексації за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням базового місяця - січня 2008 року охоплюється рішенням суду у справі № 280/3164/22 та належить до предмета його виконання, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові КАС ВС від 26.02.2024 - №120/13369/23.
Таким чином, вирішення даної справи по суті позовних вимог, у зв'язку із зверненням із окремим позовом не усуває юридичний конфлікт між позивачем та відповідачем, оскільки є наслідком обов'язку суб'єкта владних повноважень щодо розгляду по суті питання, якому вже надано правову оцінку в іншій адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовної заяви, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про про визнання протиправними дій, стягнення суми, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01 липня 2024 року.
Суддя Л.Я. Максименко