Справа № 11-cc/824/3723/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/17628/24-к
17 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника - ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року частково задоволено клопотання слідчого міжвідомчої слідчої групи - слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 погоджене заступником начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , яке вилучене у ході обшуку за місцем його проживання, повний перелік якого зазначений в резолютивній частині ухвали.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, внаслідок неповноти судового розгляду та з невідповідністю висновкам викладених в оскаржуваній ухвалі фактичним обставинам справи.
Будинок в якому проводився обшук, не перебуває у власності ОСОБА_6 , у зв'язку з чим у вказаному будинку може перебувати майно, яке не належить підозрюваному. Клопотання про накладення арешту на майно не містить документів, які підтверджують право власності на майно, та не наведено конкретних фактів, які свідчать про те, що ОСОБА_6 володіє, користується чи розпоряджається колекційними монетами.
Разом з тим, клопотання про арешт майна та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, не містять жодного доказу, що оплата за послуги охорони об'єкту нерухомого майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України, що свідчить про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, слідчими міжвідомчої слідчої групи Головних слідчих управлінь ДБР та СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001288 від 04.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч. 3 ст. 110-2 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначається, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами 14.07.2016 року здійснив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передання фінансових активів філіалу «Федерального государственного унитарного предприятия «Охрана» МВД РФ» - воєнізованому підрозділу окупаційної влади на території АР Крим на загальну суму 252 174, 201 грн.
17.04.2024 року ОСОБА_6 за вказаними фактами повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Разом з цим, 17.04.2024 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2024 року проведено обшук в житловому приміщенні фактичного місця проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено речі і документи, які перебувають у власності підозрюваного ОСОБА_16
18.04.2024 року слідчий міжвідомчої слідчої групи - слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 за погодженням заступником начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , яке вилучене у ході обшуку за місцем його проживання, повний перелік якого зазначений в клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року частково задоволено клопотання слідчого міжвідомчої слідчої групи - слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 погоджене заступником начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , яке вилучене у ході обшуку за місцем його проживання, повний перелік якого зазначений в резолютивній частині ухвали.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.
17.04.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки наявні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна.
При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на майно може призвести до подальшого незаконного його відчуження.
Таким чином, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтам не надано та колегією суддів не встановлено.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого міжвідомчої слідчої групи - слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 погоджене заступником начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , яке вилучене у ході обшуку за місцем його проживання, повний перелік якого зазначений в резолютивній частині ухвали, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3