Номер провадження 22-ц/821/1047/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №704/23/23 Категорія: 304090000 Дьяченко Д.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
26 червня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бакуліна Дмитра Олександровича на заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.01.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 482901, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 36875,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 19.01.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами договору кредиту.
26.11.2021 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передає (відступає) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 482901 від 19.01.2021 року.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 06.12.2022 року становить 80366,79 грн., з яких: 28782,93 грн. - сума заборгованості за кредитом; 212,91 грн. - нараховані 3% річних; 1018,43 грн. - втрати від інфляції; 25149,70 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 25202,81 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту.
На підставі викладеного ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 80366,79 грн., а також судові витрати.
Заочним рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 482901 від 19.01.2021 року в розмірі 80366,79 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2481 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 9000 грн.
Заочне рішення суду мотивовано тим, що 26.11.2021 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передає (відступає) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 482901 від 19.01.2021 року. З огляду на установлені обставини у справі та їх доведеність належними доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2023 року замінено вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на Правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02121, м. Київ, вул. Харківське Шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602, ЄДРПОУ 43577608), у виконавчому листі № 704/23/23 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 .
Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.03.2023 року по цивільній справі №704/23/23 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Бакулін Д.О.подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №482901 від 19.01.2021 року в загальному розмірі 53 931, 63 грн., з яких 28 782,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 202,81 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що у відповідності до договору факторингу укладеного між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал», останнє набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в загальному розмірі 53932,63 грн.
Ураховуючи вимоги закону, а також передбачений договором факторингу №26-11/2021/13 від 26 листопада 2021 року обсяг прав нового кредитора, який обмежений виключно правом грошової вимоги у межах боргу відповідача на момент укладення договору факторингу на загальну суму 53932,63 грн., що прямо передбачено п. 2.3 та п. 2.4 договору, тому ТОВ «Вердикт Капітал» не має права здійснювати нарахування та вимагати стягнення процентів за користування кредитом після 26.11.2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Матеріали справи не містять доказів пред'явлення ТОВ «Слон Кредит» на адресу відповідача вимоги про дострокове припинення зобов'язань та повернення боргу, хоча п. 4.1 договору передбачене право позикодавця вимагати повернення кредиту достроково.
За таких обставин, відповідач вважає, що обставина укладення 26.11.2021 року договору факторингу свідчить про те, що первісний кредитор на власний розсуд змінив порядок, умови і строк дії договору споживчого кредиту саме 26.11.2021 року.
Наведене вказує на той факт, що позовні вимоги щодо стягнення нарахованих позивачем 3% річних - 212,91 грн. та втрати від інфляції - 1018,43 грн. також є безпідставними та не підлягають стягненню судом.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 482901.
За умовами договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 36875,00 грн. Позичальниця зобов'язалася повернути використану суму в строк до 19.01.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами договору кредиту.
З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що ОСОБА_1 станом на 06.12.2022 року має заборгованість, яка становить 80366,79 грн., з яких: 28782,93 грн. - сума заборгованості за кредитом; 212,91 грн. - нараховані 3% річних; 1018,43 грн. - втрати від інфляції; 25149,70 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 25202,81 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту.
26.11.2021 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передає (відступає) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у т.ч. за договором про надання споживчого кредиту № 482901 від 19.01.2021 року.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до пункту 1.3. умов укладеного договору №482901 про надання споживчого кредиту від 19.01.2021 року сума кредиту складає 36875 грн.
Строк кредиту 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 19.01.2024 року (включно) (п.1.4. договору).
Пунктом 1.5. договору передбачено тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:
-за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних);
-за всі наступні дні користування кредитом. Починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування:
-у розмірі 29500 грн. на поточний рахунок споживача, дані яких споживач надав товариству в будь-який спосіб;
-у розмірі 7375 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. договору (п. 2.1.).
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує факту не сплати заборгованості по тілу кредиту та по відсоткам, однак наполягає на тому, що до ТОВ «Вердикт Капітал» не перейшло право вимоги до майбутніх платежів, а саме вважає безпідставним нарахування даним товариством відсотків, починаючи з дати укладення договору факторингу - 26.11.2021 року, а також 3% річних та інфляційних втрат.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Разом з тим, відносини факторингу регулюються нормами глави 73 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до частини першої статті 1078, статті 1079 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Договір факторингу має такі ознаки: предметом є надання фінансової послуги за плату; мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; зобов'язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21), від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20).
Отже, в законодавстві відсутні обмеження щодо можливості відступлення права вимоги за договором факторингу щодо майбутніх вимог.
З огляду на наведене у даній частині доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Однак, зі змісту договору факторингу №26-11/2021/13 від 26 листопада 2021 року вбачається, що за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.3.).
За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається (п. 2.4.)
Отже, ТОВ «Слон Кредит» продало ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 виключно в частині заборгованості на суму 53932,63 грн., яка складається з 28782,93 грн. боргу по тілу кредиту та 25149,70 грн. боргу по процентам за користування кредитом станом на 26.11.2021 року.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Взявши за основу суму заборгованості, визначену у договорі факторингу, колегія суддів також погоджується з висновком районного суду про застосування до відповідача ст. 625 ЦК України, тобто відповідальність останньої за порушення грошового зобов'язання.
Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Установлено, що відповідач несвоєчасно виконала свій обов'язок з оплати заборгованості по тілу кредиту, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних у розмірі 212,91 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1018,43 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу
ТОВ «Вердикт Капітал» на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. надано до суду Договір №07-10/2022 про надання правової допомоги від 07 жовтня 2022 року укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та АО «Лігал Ассістанс», платіжне доручення №343550030 від 10 листопада 2022 року на суму 56000,00 грн., заявка на надання юридичної допомоги № 301 від 01 листопада 2022 року на суму 9000,00 грн., Витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 року на суму 9000 грн.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу , які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач в апеляційній скарзі заперечував проти розміру заявлених витрат на правничу допомогу посилаючись на те. що зазначений розмір є надмірним та не відповідає дійсному обсягу послуг, що надані адвокатом. Так, всі розрахунки заборгованості були здійснені співробітниками позивача, а адвокату лише надані готові таблиці із зазначенням сум заборгованості. Сама ж позовна заява, складається лише з перерахувань положень укладеного договору та норм ЦК України.
З огляду на наявність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, пропорційність задоволених вимог колегія суддів вважає, що сума 5000,00 грн. відповідатиме співмірності ціні позову та складності справи.
Отже, зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Щодо судового збору
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Оскільки позовні вимоги товариства задоволено судом на 68,64%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1702,96 грн. У той же час, вимоги апеляційної скарги також задоволено частково, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1904,87 грн.
Застосовуючи зустрічне зарахування, колегія суддів доходить висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 201,91 грн.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бакуліна Дмитра Олександровича - задовольнити.
Заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 рокускасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №482901 від 19.01.2021 року у розмірі 55163,97 грн., яка складається з 28782,93 грн. боргу по тілу кредиту, 25149,70 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 1018,43 грн. - інфляційні втрати та 212,91 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 201,91 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді