27 червня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 707/494/24
Провадження № 22-ц/821/992/24
категорія: 304080000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - адвоката Пилипця Антона Юрійовича на додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , у складі головуючої судді Бароніна Д. Б.,
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 37297 грн.
Відмовлено у задоволенні іншої частини вимог.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4992,79 грн.
11.04.2024 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шмиголь О. Г. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року заяву про ухвалення рішення задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7000 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що розмір витрат позивачки на правову допомогу в загальній сумі 15000 грн є непропорційним ціні позову та значенню справи для позивачки в розумінні ч. 3 ст. 141 ЦПК України. В даному випадку заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу перевищує чверть від розміру позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог на 68,43% та відмови у задоволенні іншої частини вимог, пропорційним та обґрунтованим розміром витрат на всі послуги і роботи адвоката позивачки в цій справі суд визнав суму в сукупному розмірі 7000 грн, яка на думку суду, відповідає складності справи, складності проведених адвокатом робіт та наданих послуг, значенню справи для сторін та враховує пропорцію задоволених вимог.
Вважаючи додаткове рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи та прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права, без врахування висновків Верховного Суду, представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - адвокат Пилипець А. Ю. оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розділ судових витрат у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що доводи представника позивачки, що ним було здійснено ґрунтовну роботу щодо вивчення та аналізу нормативно-правової бази у правовідносинах, що склалися між сторонами та кваліфікація цих відносин, є такими, що не підтверджуються фактичним обставинам справи.
Зазначає, що відповідач не згоден із нормо годиною роботи адвоката, оскільки визнання такого тарифу нормо години не обґрунтовується належними та допустимими доказами. Представник позивачки не зазначає чим керувався, встановлюючи такий тариф за одну нормо годину.
Вважає, що сума судових витрат, що просить стягнути позивачка із відповідача є такою, що не відповідає критеріям реальності та співмірності.
Відповідач також надав свій контр розрахунок, де норма-година складає 1000 грн, а загальна кількість витраченого часу на написання 2,5 години, що разом складає 2500 грн витрат на правову допомогу, яка є співмірною щодо позовних вимог до відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у ст. 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У п. 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Судом встановлено, що 11.04.2024 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шмиголь О. Г., звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Відповідно до договору № 28-12/23 від 28.12.2023, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським бюро «Сергія Горобця» (адвокатське бюро), надання правової допомоги клієнту за цією угодою здійснюється на оплатній основі, а розмір гонорару сторони визначили на підставі розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.с. 172-174).
Згідно з п. 2.6 договору, сторони за цим договором домовились, що для надання юридичної допомоги клієнту, Адвокатське бюро призначає адвоката Шмиголя О. Г., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3958/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 23.04.2009.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 27.02.2024 до договору № 28-12/23 від 28.12.2023 та розрахунку витрат за надану правову допомогу, адвокат Шмиголь О. Г. надав позивачці наступні правові послуги на загальну суму 15000 грн: ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн, написання позову - 180 хв, претензійна робота з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» - 2000 грн, складання позовної заяви, підготовка матеріалів до суду - 3000 грн; участь у трьох судових засіданнях: 14.03.2024, 28.03.2024, 08.04.2024 (3 х 3000 грн) - 9000 грн (т. 1 а.с. 168).
Згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3575955334.1 від 10.04.2024 ОСОБА_1 оплатила на користь Адвокатського бюро «Сергія Горобця» суму в розмірі 15000 грн (т. 1 а.с. 169).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доцільності стягнення витрат на правничу допомогу та визначений судом їх розмір, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Слід зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи викладене, часткове задоволення позовних вимог, складність справи, дослідивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційною даній категорії справ та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 та ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - адвоката Пилипця Антона Юрійовича - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 27 червня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков