Справа № 372/3659/24
Провадження 1-кс-835/24
ухвала
Іменем України
01 липня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київській області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024111230001251, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2024 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 27.06.2024 близько 07 год. 45 хв., водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем марки Hyundai модель IX35 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі О-101203 від м. Кагарлик до с. Мирівка, в межах Кагарлицької ОТГ, Обухівського р-ну., Київської обл., на нерегульованому перехресті не надав перевагу автомобілю ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_3, який рухався по автомобільній дорозі О-101209 від с. Стави до с. Леонівка, під керуванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , із пасажирами ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок події автомобілі зазнали значних механічних пошкоджень, травми отримали, попередні діагнози: ОСОБА_5 . ЗЧМТ, СГМ, ОСОБА_6 ЗЧМТ, СГМ, госпіталізовані до КМП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», ОСОБА_7 забої садна доставлений до КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2», діагнози та обставини встановлюються.
На підставі вище викладеного з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя і предметів кримінального правопорушення 27 червня 2024 року в період часу з 09 години 30 хвилин по 11 годину 00 хвилин працівниками поліції в присутності понятих за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., Кагарлицька ОТГ, перехрестя автомобільних доріг О-101209 та О-101203, за межами населеного пункту, проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, під час огляду вилучено транспортні засоби, автомобіль марки «Hyundai» модель «IX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки «ВАЗ» модель «2101» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які у подальшому поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилученні транспортні засоби, автомобіль марки «Hyundai» модель «IX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки «ВАЗ» модель «2101» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024111230001251 від 28.06.2024.
В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведені судових інженерно-транспортних експертиз та інших судових експертиз для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Річ, на яку необхідно накласти арешт, а саме на транспортні засоби, автомобіль марки «Hyundai» модель «IX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки «ВАЗ» модель «2101» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які вважаються тимчасово вилученими, не відноситься до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відсутність вказаних транспортних засобів, унеможливлює встановлення всіх обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок призведе до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо повного і неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
А тому, у досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на транспортні засоби, автомобіль марки «Hyundai» модель «IX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки «ВАЗ» модель «2101» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , для того щоб запобігти можливості його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.
Метою, накладення арешту на виявлені під час огляду, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України, є збереження речового доказу, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об'єктом кримінального протиправно дій та набутті кримінально протиправним шляхом, тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Власник майна ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання міститься його заява про розгляд справи без його участі, проти накладення арешту на автомобіль не заперечує.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, заяв, клопотань чи заперечень до суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначила мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Відповідно до ст. 175 КПК України Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортні засоби, автомобіль марки «Hyundai» модель «IX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки «ВАЗ» модель «2101» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1