Справа № 2-5556/2010
Провадження № 6/202/383/2024
27 червня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровськ у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 ,-
10 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н.Є. сформовано в системі «Електронний суд» вищевказане подання. В обґрунтування подання зазначено, що у неї на виконанні знаходиться виконавче провадження №65318605 з виконання виконавчого листа №2-5556/2010, виданого 12 вересня 2017 року Петровським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, що еквівалентно 193 331 грн 04 коп., крім цього заборгованість зі сплати щомісячно комісії - 2040,64 грн, та штраф за пропуск платежів по кредиту - 6339,88 грн, судовий збір - 1700 грн та витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням процесу - 120 грн, всього - 203 531 грн 50 коп. 01 грудня 2020 року Краснолиманським міським судом Донецької області замінено стягувача на ТОВ «Вердикт Капітал». 05 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. відкрито виконавче провадження №65318605, яке станом на теперішній час не закінчено, рішення у справі не виконане, стягнень з боржника не було. 19 травня 2023 року приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області та всі виконавчі провадження, які перебували у неї на виконанні в Донецькому окрузі продовжуються мною виконуватись після зміни на виконавчий округ Одеської області. 03 червня 2023 року винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №65318605 до свого виконання приватним виконавцем Одеської області Матвійчук Н.Є. 05.05.2021, 17.05.2021 та 25.12.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника. З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з цим поданням, з боржника на користь стягувача стягнень не було, жодних дій для реального, фактичного і в повному обсязі виконання боржник не вчинила, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не зверталась, про зміну адреси не повідомляла. 19.05.2021 винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника. Приватним виконавцем вжито заходи щодо встановлення місця знаходження боржника (запити ДФС щодо отриманих доходів, місця роботи, запит до Мінсоцполітики щодо знаходження на обліку як внутрішньо переміщена особа). Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржника відсутні, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні. Боржник ухиляється від виконання рішення, не з'являється на виклики, пояснень щодо невиконання рішення не надає, порушуючи право стягувача на володіння своїм майном. Приватним виконавцем вчинено ряд дій, направлених на встановлення місцезнаходження боржника, які не дали результату, тому розшук боржника повинен проводитись органами поліції.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність судових справ, у тому числі Петровського районного суду міста Донецька на Краснолиманський міський суд Донецької області.
Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 «Про зміну підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської області)» підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області змінена та визначена за Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська.
Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н.Є. сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без її участі, в якій вона підтримала у повному обсязі подання та просила задовольнити.
Представник стягувача, боржник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду подання, у судове засідання не з'явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з виконавчого листа № 2-5556/2010, виданого 12.09.2017 Петровським районним судом м. Донецька боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 05 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. відкрито виконавче провадження №65318605 з примусового виконання виконавчого листа №2-5556/2010, виданого 12 вересня 2017 року Петровським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 193331,04 грн, крім цього заборгованість зі сплати щомісячної комісії - 2040,64 грн, та штраф за пропуск платежів по кредиту - 6339,88 грн, судовий збір - 1700 грн та витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням процесу - 120 грн, всього - 203 531 грн 50 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2021, 17.05.2021, 25.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №65318605.
Також судом встановлено, що 19.05.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. у виконавчому провадженні №65318605 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
03 червня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н.Є. у зв'язку зі зміною виконавчого округу Донецької області на виконавчий округ Одеської області було прийнято виконавче провадження №65318605 з примусового виконання виконавчого листа №2-5556/2010, виданого 12 вересня 2017 року Петровським районним судом м. Донецька.
На запит приватного виконавця Матвійчук Н.Є. щодо перетину боржником державного кордону України Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що боржниця регулярно перетинає державний кордон.
Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, ОСОБА_1 на обліку в органах ДФС не перебуває.
Також з інформації ПФУ відсутні дані про отримання доходу ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації Мінсоцполітики, станом на 23.02.2024 інформація щодо ОСОБА_1 , про реєстрацію в ЄБД ВПО відсутня.
Статтею 438 ЦПК України встановлено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.
Частиною 1 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 1 статті 36 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Отже, судом встановлено, що підставою для звернення приватного виконавця до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, є відсутність відомостей про його місце перебування та проживання, оскільки останнє відоме місце реєстрації боржника знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито ще 05 травня 2021 року, тобто, до повномасштабного вторгнення Російської Федерації і введення воєнного стану в Україні.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обізнаності боржника про наявність відкритого виконавчого провадження, докази направлення приватним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів та повідомлень боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі (не надано доказів повернення приватному виконавцю повідомлень про отримання кореспонденції боржником, або повернення поштових відправлень з причини закінчення терміну зберігання або відсутності адресата за вказаною адресою). Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу, про привід боржника, відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих приватним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника. Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.
Суд також враховує, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Статтями 76, 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 березня 2019 року розглянув справу №21/303-08 та встановив, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника та його майна може бути обґрунтований лише тоді, коли виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів обізнаності боржника про примусове виконання рішення суду та ухилення боржника від явки до виконавця, а також відсутності відомостей, які підтверджують вичерпність заходів, вжитих приватним виконавцем щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця є передчасним, необґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 12-13, 76, 77, 81, 247, 260, 438 ЦПК України, суд,
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя А. О. Михальченко