ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10370/24
провадження № 2/753/6745/24
"01" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру,
встановив:
У травні 2024 року до суду надійшли матеріали клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2024 вищевказане клопотання залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали. При цьому, судом роз'яснено позивачу спосіб і строк усунення визначених в ухвалі суду недоліків.
Так, залишаючи заяву без руху суддя звертав увагу на те, що позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
06 червня 2024 року копія ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2024 надсилалась судом на адресу місця проживання позивача, зазначену нею особисто у клопотанні.
Однак, на адресу суду повернулось поштове відправлення (конверт) «Укрпошти» із довідкою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що свідчить про те, що до операторів поштового зв'язку адресат не звертався.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №804/10056/15 у разі отримання особою пошти за допомогою абонентської поштової скриньки, у тому числі й повідомлень про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об'єкті поштового зв'язку, особа зобов'язана самостійно здійснювати перевірку такої скриньки на предмет надходження відповідної поштової кореспонденції. Обов'язок відділення поштового зв'язку з доставки поштового відправлення вважається виконаним після вкладення останнього до абонентської скриньки.
Тому, суддя вважає позивача повідомленим належним чином про залишення його позовної заяви без руху.
Законодавець не покладає на суд обов'язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від позивача на адресу суду не надходило.
При цьому Дарницький районний суд м. Києва безперервно продовжував здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Ковенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, оскільки позивач з часу подачі клопотання не цікавився рухом справи, вимоги ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.06.2024 не виконав, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру- визнати неподаним та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: