Справа № 724/2053/24
Провадження № 2/724/534/24
01 липня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту,-
До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 11.02.1996 року уклав шлюб з відповідачем, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області. Від шлюбу у них із відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружжя разом не проживають, сімейні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб носить формального характеру. Спільне життя з відповідачем не склалося. Постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя. Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки, щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву відносин. Подальше фактичне спільне проживання та збереження шлюбу неможливі і є такими, що суперечили б особистим інтересам позивача. Подружні стосунки між позивачем та відповідачем припинені. На даний час між ними втрачено почуття кохання, взаєморозуміння та взаємоповаги. Сім'я існує формально. Примирення між позивачем та відповідачем неможливе, оскільки їхнє сімейне життя не налагоджується вже тривалий час.
Підтримуючи вищевикладене, позивач просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини разом з ним та встановити факт самостійного виховання та утримання батьком дитини.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно ст. 279 ЦПК України розгляд справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликалися.
До суду від позивача надійшла заява в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
До суду від відповідача надійшла заява в якій просить суд слухати справу у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до п 1ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 11.02.1996 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені і вони не бажають зберегти сім'ю.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.
Щодо визначення місце проживання дитини.
Як встановлено судом, від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .
Відповідно до акту обстеження матеріально побутових умов від 24.05.2024 року № 1709 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проживають спільно.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові № 200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Більш того, відповідач подала до суду, в якій не заперечувала проти залишення дитини після розірвання шлюбу разом з позивачем.
У зв'язку із вказаним, після розірвання шлюбу дитину слід залишити із позивачем, з яким вона на даний час проживає.
За таких обставин, враховуючи спільне небажання сторін зберегти сім'ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, а сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати біля батька.
Щодо встановлення юридичного факту.
Згідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що у позивача виникає необхідність щодо подальшого оформлення документів для отримання допомогу на дітей (пільгу) та набуття статусу «одинокий батько» оскільки він буде виховувати їх один, а також постає питання щодо переміщення із дитиною без документального оформлення згоди від матері, яка не проживатиме із дитиною.
Підсумовуючи все вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, взявши до уваги заяву відповідача, яка міститься в матеріалах справи, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати з приводу встановлення юридичного факту не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України та ст. ст. 4, 12, 13, 76 - 89, 247, 258-259, , 264, 265, 274, 279, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення юридичного факту - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу залишити проживати разом з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.07.2024 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ