Справа № 308/5954/24
(заочне)
28 червня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
03.04.2024 року засобом поштового зв'язку ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 0666322813/3 від 08.09.2020 року в розмірі 61 771,00 грн., з яких: 5130,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 56641,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між 08.09.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №0666322813/3.
Відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості.
При цьому, первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором позивачу, який набув право вимоги.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені Судом.
08.09.2020 ТОВ «Інфінанс» було запропоновано ОСОБА_1 прийняти умови Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0666322813/3 від 05.09.2020 року на наступних умовах: розмір кредиту 5130,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2693,25 грн. за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; реальна річна процентна ставка становить 638,75 %, за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбачених Правилами; номінальна річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується у випадках, передбаченими Правилами; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2693,25 грн. при використанні номінальної відсоткової ставки; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 %, при використанні номінальної відсоткової ставки; максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору, максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов договору, загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 5386,5 грн. за умови неналежного виконання умов договору, реальна річна відсоткова ставка 1277,5% за умови неналежного виконання умов договору.
Вказана оферта підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором директора ТОВ «Інфінанс» Балабко О.О. «2L3Z8W».
Акцепт оферти від 08.09.2020 на укладення договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0666322813/3 від 05.09.2020 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети №3251049 від 08.09.2020 підтверджує факт погодження ОСОБА_1 з умовами оферти ТОВ «Інфінанс». Вказаний акцепт підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 «3n0s5d».
Акцептуючи оферту, відповідач підтвердив, що перед укладенням договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і який відповідає умовам договору, та погоджується з ними.
08.09.2020 ОСОБА_1 заповнив заявку-анкету на отримання кредиту, відповідно до якої просив ТОВ «Інфінанс» надати йому кредит на наступних умовах: сума кредиту 5130,00 грн., термін кредиту 30 днів, спосіб отримання кредиту платіжна картка, реквізити банківської платіжної картки: НОМЕР_1 . Вказана заява підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 «3n0s5d».
Копією квитанції №65739619 від 08.09.2020 підтверджується факт зарахування ТОВ «Інфінанс» 5130 ,00 грн на картку платника 4441114446888966.
16.12.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №16-12/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №0666322813/3 від 05.09.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та боржником ОСОБА_1
ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором позики №0666322813/3 від 05.09.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та боржником ОСОБА_1 .
Оцінка Суду.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
За змістом статей: 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 81-92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16, провадження №12-16гс22, викладено наступні висновки:
"81.Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
82. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
83. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
84. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
85. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
86. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
88. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.
89. Зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №761/26293/16-ц сформульовано такі висновки.
Строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов'язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом установленого договором строку.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу не звільняє банк від обов'язку повернути (видати) кошти вкладникові.
Сторони за домовленістю можуть визначити порядок здійснення повернення коштів за строковим вкладом - шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника, шляхом видачі готівкою через касу банку або іншим шляхом. Зазначені вище норми не містять обмежень при виборі сторонами такого договору способу виконання зобов'язання з повернення коштів банку перед вкладником.
У разі якщо договором банківського вкладу передбачено повернення вкладу коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника, із чим погодились обидві сторони, укладаючи такий договір, то після здійснення зазначеної операції правовідносини сторін трансформуються у правовідносини банківського рахунку відповідно до положень частини третьої статті 1058 ЦК України.
Така трансформація означає, що вкладник має право отримати готівкою повернуті банком на поточний рахунок кошти за вкладом, але до правовідносин між ними вже не можуть застосовуватись положення договору строкового банківського вкладу у зв'язку з тим, що строк його дії закінчився.
90. Близькі за змістом висновки також сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.
91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
92. Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає."
Як вбачається із матеріалів справи, договором № 0666322813/3 від 08.09.2020 визначено умови кредитування, зокрема: розмір кредиту 5 130 грн.; строк кредитування 30 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2693,25 грн., за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; максимальна відсоткова 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору; максимальна річна відсоткова ставка 1 277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов договору; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 5386,5 грн., за умови неналежного виконання умов договору; всі інші умови викладені у Правилах, які є невід'ємною частиною договору.
До позову позивачем додано роздруківку Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту за умовами MoneyBOOM Loyal.
При цьому, матеріали справи не містять в собі підтверджень, що саме додані до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту за умовами MoneyBOOM Loyal розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заявку-анкету та акцепт оферти, а також підтверджень того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, і щодо нарахування відсотків за користування поточною сумою фінансового кредиту з дня отримання, включно та по день фактичного повернення, включно, виходячи із максимальної відсоткової ставки (п.6.1. Правил).
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом у справі, оскільки даний доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - позикодавця, яка може вносити і вносить відповідні зміни у зазначені Правила.
У зв'язку із наведеним, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту за умовами MoneyBOOM Loyal, які наявні у матеріалах справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати, як частину кредитного договору № 0666322813/3 від 08.09.2020. За даних обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов'язок нарахування відсотків поза межами строку користування кредитом.
При цьому, необхідно зазначити, що нарахування відсотків поза межами строку користування кредитом, суперечить правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16.
Таким чином, за період до прострочення боржником свого обов'язку підлягають стягненню лише проценти від суми позики (кредиту), відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредитору, у разі порушення боржником зобов'язання, тобто, як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем заборгованість за відсотками на загальну суму 56641,00 грн., розрахунок якої здійснено за межами 30-денного строку надання позики, не відповідає вимогам статті 1048 та ч.2 статті 625 ЦК України.
Оскільки відповідачем зобов'язання за договором належним чином виконані не були, а сторонами укладеного договору була обумовлена максимальна відсоткова ставка у розмірі 3,5% за один день користування кредитом, яка повинна застосовуватися за умови неналежного виконання умов договору, то приймаючи до уваги строк кредитування - 30 днів, та суму наданого кредиту - 5130,00 грн., суд доходить висновку, що крім заборгованості за тілом кредиту в сумі 5130,00 грн, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, в сумі 5386,5 грн. Розрахунок наступний: 5130,00 грн. х 3,5% х 30 днів = 5386,5 грн. Таким чином, загальна сума грошових коштів, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 10 516,5 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно платіжної інструкції №40422760261 від 26.03.2024 року позивачем було сплачено 3 028,00 грн. судового збору.
По справі заявлено позовну вимогу на суму 61 771,00 грн.., що становить 100%, з яких було задоволено вимог на загальну суму 10 516,5 грн. (для цілей розрахунку суму заокруглено до 10517), що становить 17,03 %.
А, тому у зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 523,84 грн. (3028 х 17,03 / 100 = 523,84 грн.) судового збору.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу в загальній сумі 17 000 грн. 00 коп., та надано квитанцію на оплату таких послуг.
Суд для цілей розподілу вказаного виду витрат, пов'язаних з розглядом справи, враховує обставини зазначені в статтях 137 та 141 ЦПК, зокрема складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; категорію справи та її значення для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони; часткове задоволення позовних вимог (на 17,03 %).
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2895,1 грн. (17000 х 17,03 / 100 = 2895,1.)
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 0666322813/3 від 08.09.2020 в розмірі 10 516,5 грн., в тому числі 5130, 00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 5386,5 грн. заборгованості за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 523,84 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2895,1 грн. за оплату витрат на професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони по справі:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 01.07.2024 року.
Суддя О.В. ГОЛЯНА