Справа № 226/959/24
ЄУН 226/959/24
Провадження № 2/226/278/2024
26 червня 2024 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Тіссен О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що він в період з 11.04.2018 року по 17.12.2020 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське». Був звільнений з підприємства за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року було з відповідача на його користь стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 121457,19 грн, після утримання податків та інших обов'язкових платежів, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2020 року по 12.02.2024 року в сумі 121120,00 грн. Виплату цих сум було проведено у примусовому порядку виконавцем 25.03.2024 року. На час звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітний платі. Його середньоденний заробіток на дату звільнення складає 1069,43 грн. Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, тобто в день звільнення. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, вважає, що на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» має право на отримання компенсації втрати частини заробітку в сумі 66680,00 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 66680,00 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 100000,00 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року з ТОВ «Краснолиманське» на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 1221457,19 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2020 року по 12.02.2024 року в сумі 121120,00 грн. Судове рішення виконане 25.03.2024 року, що не заперечує і сам позивач. Відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі щодо стягнення на користь позивача компенсацію втрати частини заробітній платі у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 66 680,00 грн, та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 100 000,00 грн. по день фактичного розрахунку, який ще не настав, оскільки сума компенсації 66 680,00 грн ще не виплачена. Подаючи позов позивач повинен був усвідомлювати, що дії його повинні бути виправданими і відповідати загальним засадам права. Необхідно не допускати зловживання правом та підстав для звернення з позовом до суду у позивача не було, оскільки таким чином позивач хоче збагатися за рахунок підприємства, а не за рахунок виконання свої трудових обов'язків. Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427. Відповідно до ст. 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі заробітної плати (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Відповідач зазначає, що виплата нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу не відбулася, оскільки для проведення розрахунку компенсації втрати частини доходів, зокрема період невиплати заробітної плати має бути чітко визначений та заявлений,чого не було зроблено позивачем. Крім того, позивач в позовній заяві просить та розраховує компенсацію втрати частини заробітку з березня 2020 року до лютого 2024 року, але заборгованість з виплати заробітної плати у відповідача перед позивачем виникла лише з листопада 2019 по грудень 2020 року. Дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено з 01.01.2023 року, згідно із Законом України №2710-ІХ від 03.11.2022 року, тому і право позивача звертатися з таким позовом де не визначений період стягнення безпідставне. Якщо не було від позивача заяви стосовно нарахування цієї компенсації ні за які періоди, то і відповідач не відмовляв позивачу, тому і звернення з такими вимогами не відповідають законодавству. Спору між сторонами не було - тому і немає відповідальності. Дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено з 01.01.2023 року, згідно із Законом України №2710-ІХ від 03.11.2022 року, тому розрахунок компенсації, який проведено позивачем, не відповідає чинному законодавству те недоречний. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" дію Закону на 2023 рік зупинено. Тобто у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N 1078 (зі змінами), роз'яснення норм якого надає Мінсоцполітики. При цьому відповідач зазначає, що остаточна сума компенсації, відповідно до приписів законодавства, підлягає розрахунку на день виплати боргу та попередньою заявою ,якої від позивача не було. Як зазначалося вище, для проведення розрахунку слід брати доходи громадян України, які не мають разового характеру. Позивач просить стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати у сумі 66680,00 грн, при цьому проводить розрахунок компенсації в розмірі 66680,00 грн на свій розсуд за період з березня 2020 по лютий 2024 року. Тобто, виходячи із статті 5 ЦПК України вбачається, що позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Таким чином позовні вимоги позивача визивають сумнів у достовірності періоду і є значно завищеними, тому і алгоритм розрахунку суперечить нормам чинного законодавства. Отже, вимоги щодо стягненню компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати підлягають відмові у задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги позивача щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та алгоритм розрахунку суперечить нормам чинного законодавства. Виходячи з даних зазначених у позовній заяві позивача, де розрахунок розміру компенсації втрати частини заробітку проведено самим позивачем не мають доказового значення, бо позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови позовних вимог. Додатково відповідач зазначає, що вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні, так як позивач не звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за жоден період включно відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159, тому його вимоги спростовують позовну заяву та не підлягають задоволенню. Відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації. Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. Позивач безпідставно звернувся до суду з позовною заявою вдруге, бо заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за рішенням Димитровського суду Донецької області від 12.02.2024 року йому виплачена, заяви позивача на виплату вказаної компенсації до відповідача не поступало. Таким чином, законодавцем передбачене обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до підприємства, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку. Відповідно до змін внесених в ст.117 КЗпП України Законом № 2352-IX від 01.07.2022, які набули чинності 19.07.2022, період, за який працівнику має бути нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обмежено шістьма місяцями. Тому, враховуючи, що позивачем раніше вже було подано позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2020 року по 12.02.2024 року, тобто за період значно більше ніж шість місяців, і цей позов задоволено рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року по справі № 226/33/24, в повному обсязі, тому відповідач наполягає , що відсутні підстави для задоволення позовних вимог за інший період затримки виплати заборгованості по заробітній платі (позивачем не зазначено в позовній заяві за який саме період). У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають. За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, на думку відповідача, позовна заява позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 66680,00 грн та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 100000,00 грн, який ще не настав, оскільки сума компенсації 66680,00 грн ще не виплачена, задоволенню не підлягає в повному обсязі, бо період відшкодування, передбачений ст.117 КЗпП України, обмежений, він повинен бути не більше шести місяців, що підтверджується неодноразово судовою практикою. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, судового збору, розглянути справу без участі представника та винести рішення по суті справи у відповідності до норм чинного законодавства.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
22.04.2024 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначений на 21.05.2024 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач з 11.04.2018 року по 17.12.2020 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті та 17.12.2020 року його було звільнено за ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням (а.с.13-14).
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року по справі № 226/33/24 з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 121457,19 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2020 року по 12.04.2024 року в сумі 121120,00 грн та судовий збір 968,96 грн (а.с.6-8).
Згідно довідки відповідача від 07.05.2024 року заборгованість з виплати заробітної плати позивача утворилась за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року, становила 121457,19 грн. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх податків та зборів. Заборгованість за листопад 2019 року становить 1312,44 грн, за грудень 2019 року - 12052,44 грн, за січень 2020 року - 6930,86 грн, за лютий 2020 року - 8464,72 грн, за березень 2020 року - 7735,65 грн, за квітень 2020 року - 16761,10 грн, за травень 2020 року - 7731,72 грн, за червень 2020 року - 85,48 грн, за липень 2020 року - 28,61 грн, за серпень 2020 року - 11113,55 грн, за вересень 2020 року - 11487,43 грн, за жовтень 2020 року - 6699,39 грн, за листопада 2020 року - 18905,23 грн, за грудень 2020 року - 12148,57 грн, а всього 121457,19 грн. (а.с.46).
Згідно рішення суду від 12.02.2024 року середньоденна заробітна плата позивача становить 1176,92 грн (а.с. 6-8).
Виплату заборгованості за рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року на користь позивача було проведено в примусовому порядку 25.03. 2024 року, що не заперечується сторонами.
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст.1-4 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Відповідно до цього Порядку, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати буде складати:
За листопад 2019 року: 0,998 х 1,002 х 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 155,21;
155,21 - 100 = 55,21;
1312,44 грн. х 55,21 : 100 = 724,60 грн., де
0,998 х 1,002 х 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 155,21- індекси інфляції розділені на 100 з грудня 2019 р. по березень 2024 р.; 1312,44 грн - невиплачена заробітна плата за листопад 2019 року.
За грудень 2019 року: 1,002 х 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 =155,52;
155,52 - 100 = 55,52;
12052,44 грн. х 55,52 : 100 = 6691,51 грн.
За січень 2020 року: 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 =155,21;
155,21 - 100 = 55,21;
6930,86 грн. х 55,21 : 100 = 3826,53 грн.
За лютий 2020 року: 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 155,68;
155,68 - 100 = 55,68;
8464,72 грн. х 55,68 : 100 = 4713,16 грн.
За березень 2020 року: 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 154,44;
154,44 - 100 = 54,44;
7735,65 грн. х 54,44 : 100 = 4211,29 грн.
За квітень 2020 року: 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 153,22;
153,22 - 100 = 53,22;
16761,10 грн. х 53,22 : 100 = 8920,26 грн.
За травень 2020 року: 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 152,76;
152,76 - 100 = 52,76;
7731,72 грн. х 52,76 : 100 = 4079,26 грн.
За червень 2020 року: 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 152,45;
152,45 - 100 = 52,45;
85,48 грн. х 52,45 : 100 = 44,83 грн.
За липень 2020 року: 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 153,37;
153,37 - 100 = 53,37;
28,61 грн. х 53,37 : 100 = 15,27 грн.
За серпень 2020 року: 1,005 х 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 153,68;
153,68 - 100 = 53,68;
11113,55 грн. х 53,68 : 100 = 5965,75 грн.
За вересень 2020 року: 1,010 х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 152,92;
152,92 - 100 = 52,92;
11487,43 грн. х 52,92 : 100 = 6079,15 грн.
За жовтень 2020 року: 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 151,40;
151,40 - 100 = 51,40;
6699,39 грн. х 51,40 : 100 = 3443,49 грн.
За листопад 2020 року: 1,009 х 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 149,46;
149,46 - 100 = 49,46;
18905,23 грн. х 49,46 : 100 = 9350,53 грн.
За грудень 2020 року: 1,013 х 1,010 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 х 1,004 х 1,003 х 1,005 = 148,13;
148,13 - 100 = 48,13;
12148,57 грн. х 48,13 : 100 = 5847,11 грн.
Таким чином компенсація за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати складає: 724,60 + 6691,51 + 3826,53 + 4713,16 + 4211,29 + 8920,26 + 4079,26 + 44,83 + 15,27 + 5965,75 + 6079,15 + 3443,49 + 9350,53 + 5847,11 = 63912,74 грн.
Позивач просив стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати у сумі 66680,00 грн.
Суд вважає, що стягненню підлягає компенсація за втрату частини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати, виходячи із розрахунку вищевказаної компенсації судом, а саме у розмірі 63912,74 грн.
Суд не приймає доводи відповідача, зазначені у відзиві, щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі та вважає, що посилання відповідача на Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» необґрунтованими, оскільки цей Закон не регулює правовідносини, пов'язані із затримкою виплати заробітної плати.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 100000,00 грн., при цьому позивач не зазначає період, за який він просить стягнути вказану суму.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року по справі № 226/33/23 на користь позивача вже було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 121120 грн. Згідно описової та мотивувальної частин зазначеного рішення суду позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без зазначення періоду в сумі 121120 грн. і судом ухвалено рішення в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.12.2020 року по 12.02.2024 року, стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 121120, грн., тобто в заявленому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022).
Таким чином, відповідно до змін внесених в ст.117 КЗпП України Законом № 2352-IX від 01.07.2022, які набули чинності 19.07.2022, період, за який працівнику має бути нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обмежено шістьма місяцями.
Тому, враховуючи, що позивачем раніше вже було подано позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.02.2024 року по справі № 226/33/24 було стягнуто середній заробіток за період з 19.12.2020 року по 12.02.2024 року, тобто за період значно більше ніж шість місяців, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за інший період затримки виплати заборгованості по заробітній платі (позивачем не зазначено в позовній заяві за який саме період) та наступний період значно перевищує встановлений законодавством строк. У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (з застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), тому, враховуючи, що в цій частині у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України сплачений судовий збір покладається на позивача.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1211,20 грн, оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, Законів України «Про оплату праці», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Прорізна, буд.12-а, код ЄДРПОУ 32281519, про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 63912 (шістдесят три тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 74 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 28.06.2024.
Суддя О.А. Рибкін