27 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 2-4754/10
Провадження № 61-8090ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - скаржник)
на постанову Одеського апеляційного суду від 9 квітня 2024 року
за заявою скаржника про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором і
1. У лютому 2019 року скаржник звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
2. 8 квітня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні цієї заяви та виправив описку, допущену в рішенні цього суду від 10 жовтня 2010 року.
3. 9 квітня 2024 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою задовольнив апеляційну скаргу частково: скасував зазначену ухвалу суду першої інстанції й ухвалив нове судове рішення - про відмову в задоволенні заяви скаржника.
4. 31 травня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5.1. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
5.2. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
5.3. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
5.4. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
5.5. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення та відмови ухвалити додаткове рішення (пункти 19 і 20 частини першої статті 353 ЦПК України).
5.6. Скаржник подав касаційну скаргу на постанову, згідно з якою суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення у справі та щодо виправлення описки. За змістом пунктів 19 і 20 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України таку ухвалу можна оскаржити окремо від рішення суду лише в апеляційному порядку. Оскільки ця ухвала суду першої інстанції не належить до переліку тих, які визначені у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. Тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про перегляд вказаної ухвали.
5.7. Скаржник подав касаційну скаргу на судове рішення, можливість оскарження якого у касаційному порядку процесуальний закон не передбачає. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
5.8. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій, зокрема мав можливість навести аргументи та докази на користь його заяви про ухвалення додаткового рішення. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною. Скаржникподав касаційну скаргу на судове рішення, яке не можна оскаржити у касаційному порядку. За таких умов обмеження на подання скаржником касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність його права на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Одеського апеляційного суду від 9 квітня 2024 року за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат