25 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 642/5710/20
Провадження № 61-8504ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Корсун Роман Олександрович (далі - адвокат),
на рішення Київського районного суду міста Полтави від 27 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року
у справі за позовом позивача до Комунального підприємства «Харківський метрополітен» (далі - відповідач) про стягнення відшкодування моральної шкоди та
1. У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача 525 000,00 грн відшкодування моральної шкоди. Обґрунтував так:
- 18 січня 2018 року в тунелі метрополітену поблизу станції метро «Центральний ринок» в місті Харкові стався наїзд електропоїзда метрополітену на батька позивача - ОСОБА_2 , 1937 року народження. Останній внаслідок пригоди помер;
- відповідач не забезпечив усіх необхідних заходів щодо безпеки громадян, зокрема встановлення огорож, парканів, сигналізації, відеоспостереження тощо;
- втрата близької людини є для позивача незворотною втратою, що спричинила довготривалі сильні душевні страждання.
2. 27 вересня 2023 року Київський районний суд міста Полтави ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: стягнув із відповідача на користь позивача 5 000,00 грн відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позову відмовив; стягнув із відповідача на користь держави 2 684,00 грн судового збору. Мотивував так:
- смерть потерпілого настала у зв'язку з його особистою грубою необережністю. Зокрема, останній самовільно переліз через огороджувальний бар'єр, переступив через контактну рейку на колії, зайшов до тунелю та почав рух по ньому, чим порушив правила користування метрополітеном;
- позивач проживав окремо від батька. Немає жодних даних про те, що між позивачем і померлим існували тісні родинні стосунки та соціальні зв'язки.
3. 22 травня 2024 року Полтавський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції змінив, збільшив розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивача з 5 000,00 грн до 20 000,00 грн; змінив розподіл судових витрат, а саме зменшив розмір стягнення з відповідача на користь держави судового збору з 2 684,00 грн до 2 102,00 грн. Мотивував так:
- твердження відповідача та доводи апеляційної скарги про наявність свідомих та умисних дій померлого, який потрапив до тунелю метро, не підтверджені належними та достатніми доказами;
- суд першої інстанції, оцінюючи дії потерпілого під час події 18 січня 2018 року, обґрунтовано вважав їх такими, що допущені внаслідок його грубої необережності;
- позивач втратив рідну людину - батька. Факт їхнього проживання за різними адресами не може означати без наявності переконливих доказів про відсутність тісних родинних стосунків між ними та соціальних зв'язків.
- є підстави для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 20 000,00 грн, що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
4. 5 червня 2024 року адвокат в інтересах позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Предметом спору є стягнення відшкодування моральної шкоди. Ціна позову становить 525 000,00 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5.5. Адвокат в інтересах позивача подав касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У касаційній скарзі не зазначив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можливо оскаржити у касаційному порядку. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
6. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
6.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
6.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
6.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
6.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі«Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
6.5. Позивач отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази на користь своїх позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.
6.6. Позивач подав касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не навів. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права позивача на доступ до суду.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 27 вересня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківський метрополітен» про стягнення відшкодування моральної шкоди.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат