27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 2610/7240/2012
провадження № 61-8562ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_1 , поданою адвокатом Пошелюзним Сергієм В'ячеславовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання права власності,
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД»), в якому просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 271,8 кв. м на АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 грудня 2005 року між ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 0023/225-314, відповідно до умов якого учасники за вказаним договором зобов'язалися сумісно діяти без утворення юридичної особи, на основі об'єднання своїх пайових вкладів для досягнення спільної мети - будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 . По завершенню будівництва відповідач зобов'язався виділити пайщикам нежитлове приміщення площею 276,11 кв. м на одинадцятому поверсі в будинку за зазначеною адресою. 12 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір уступки вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитори передали, а новий кредитор набув належне кредитору право вимоги за договором пайової участі у фінансуванні будівництва від 06 грудня 2005 року № 0023/225-314 у частині, обумовленій цим договором.
Позивач, як новий кредитор, повністю виконав умови договору пайової участі у фінансуванні будівництва. Після закінчення будівництва відповідач передав позивачу нежитлові приміщення загальною площею 271,8 кв. м на АДРЕСА_1 , якими позивач користується, однак відповідач відмовляється надати необхідні документи для оформлення права власності на спірні нежитлові приміщення, що позбавляє його можливості зареєструвати у встановленому порядку право власності на придбане майно.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення загальною площею 271,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу. До вказаної скарги приєднались ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 року скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 09 жовтня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Касаційну скаргу представника ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року скасовано, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 залишено в силі.
09 жовтня 2023 року ОСОБА_5 подав заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, а саме у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні зазначеної справи судом.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року заяву ОСОБА_5 про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 09 жовтня 2013 року задоволено частково. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 09 жовтня 2013 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , до якої приєднались ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання права власності закрито.
Матеріали справи № 2610/7240/2012 передано до Господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа № 911/5186/14 про банкрутство ТОВ Фірми «Консоль ЛТД» для розгляду.
13 червня 2024 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки як особи, яка не брала участі у справі.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи (частина четверта статті 389 ЦПК України).
Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що за загальним правилом касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як виняток допускається оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку, якщо безпосередньо судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, особи, яка не брала участі у справі.
Аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів свідчить, що участі у справі вона не брала, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала. Оскарженою постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 року про задоволення позову ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання права власності та закрито провадження у цій справі, справу передано справу за юрисдикцією до господарського суду.
Оскільки ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала, а безпосередньо постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося, ОСОБА_1 не має права на касаційне зазначеної постанови апеляційного суду, тобто яка не підлягає касаційному оскарженню за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Аналогічні висновки зроблені, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 757/37713/21-ц (провадження № 61-3784ск24), від 08 квітня 2021 року у справі № 2-227//2010 (провадження № 61-4996ск21).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Пошелюзним Сергієм В'ячеславовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі № 2610/7240/2012.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
В. І. Крат