Ухвала
10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 190/1881/23
провадження № 61-5761ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай),
19 квітня 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О. А., який діє в інтересах Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області,через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року, повний текст якої складено 11 березня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що прокурор не був учасником справи у судах першої та апеляційної інстанцій; із матеріалами справи ознайомився 26 березня 2024 року.
На підтвердження зазначеного заявником надано копію листа про ознайомлення з матеріалами справи від 20 березня 2024 року.
Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенку О. А., який діє в інтересах Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської областістроку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року.
Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано доказ сплати судового збору в розмірі 1 717,16 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Подана касаційна скарга, зміст рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року не містять відомостей щодо дійсної ціни позову (вартості земельної частки (паю)).
Слід зазначити, що без надання заявником відомостей щодо дійсної ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги; перевірити правильність розміру судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість спірного нерухомого майна, вказати ціну позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Поновити заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенку Олександру Анатолійовичу, який діє в інтересах Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року.
Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах Вишнівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 березня 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко