27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 214/82/17
провадження № 61-8319ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - Акціонерне товариство «Імексбанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За правилами пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ на підтвердження сплати судового збору.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі вимог закону, підстав для вирішення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору немає.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 800/203/17, у постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 300/2690/19, від 02 липня 2020 року у справі № 620/2075/19, від 23 січня 2019 року у справі № 461/663/17, від 22 березня 2019 року у справі № 825/934/18, від 28 травня 2019 року у справі № 760/10710/16-а, від 27 серпня 2021 року у справі № 462/4751/20, від 07 лютого 2022 року у справі № 560/8097/20.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
Витребувати із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 214/82/17 за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - Акціонерне товариство «Імексбанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська