25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 2-322/2003
провадження № 61-5124ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження протиправною, зобов'язання поновити виконавче провадження та заміну сторони виконавчого провадження,
У березні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, заявниці надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано надати суду докази того, що суд апеляційної інстанції, не виконав вимоги статті 272 ЦПК України.
На виконання ухвали суду заявниця надала фотокопії листів, в яких вона просить Закарпатський апеляційний суд направити їй постанову від 19 липня 2022 року. Проте заявниця оскаржує до Верховного Суду постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.
Таким чином, для вирішення питання про поновлення строку необхідно з'ясувати, чи суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 272 ЦПК України, а саме чи направляв заявниці постанову від 23 січня 2024 року рекомендованим листом.
У разі ненаправлення заявниці постанови від 23 січня 2024 року їй необхідно надати до Верховного Суду докази на підтвердження цього.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо строку на оскарження.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, заявниці необхідно надати докази того, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 272 ЦПК України і не направив їй повний текст судового рішення, або зазначити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність продовжити заявниці строк для усунення недоліків.
Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з продовженням заявниці строку для усунення її недоліків.
Керуючись частиною другою статті 127 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 25 липня 2024 року.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник