26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 619/3051/17 (4-с/619/7/24)
провадження № 61-5883св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стадніченко Тетяна Олександрівна,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року у складі судді Остропільця Є. Р. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.
Зміст скарги
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що державним виконавцем Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Стадніченко Т. О. неналежним чином здійснюються виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо виконання судового рішення про встановлення його побачень з дитиною 09 січня 2024 року о 17:00 год. та 11 січня 2024 року о 17:00 год. Зокрема вважав, що виконавцем не здійснюються дії, передбачені частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправовірною бездіяльність державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яка полягає у невиконанні виконавчих дій, передбачених частинами першою-четвертою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, встановленому рішенням суду, 09 січня 2024 року о 17:00 год та 11 січня 2024 року о 17:00 год.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду першої інстанції
4. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня
2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
5. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ МЮУ Стадніченко Т. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо відкладення проведення виконавчих дій у постанові від 03 серпня 2023 року, де зазначено, що стягувач ( ОСОБА_1 ) просить відкласти проведення виконавчих дій.
6. В іншій частині скарги відмовлено.
7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем вживаються заходи, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, у зв'язку із чим відсутні підстави для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною. Водночас, враховуючи відсутність заяви ОСОБА_1 про відкладення виконавчий дій, відповідні дії державного виконавця щодо відкладення виконавчих дій підлягають визнанню неправомірними.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
8. Постановою Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця. Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у Німеччині у м. Бремен з 10 червня 2022 року.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 20 квітня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким скаргу на неправомірні дії державного виконавця задовольнити у повному обсязі.
11. Підставою касаційного оскарженняухвалиДергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм Закону України «Про виконавче провадження» і Цивільного процесуального кодексу України. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
12. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що судами попередніх інстанцій не було перевірено дотримання державним виконавцем приписів статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» в частині перевірки виконання боржником судового рішення про визначення порядку побачень його з дитиною, що мало місце
09 січня 2024 року о 17:00 год та 11 січня 2024 року о 17:00 год. Вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини не стосуються виконання боржником судового рішення 09 та 11 січня 2024 року, а також здійснених державним виконавцем примусових дій щодо виконання такого судового рішення.
13. Також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у частині долучення до матеріалів справи відзиву на скаргу, який не відповідає вимогам статті 178 ЦПК України, а також судом апеляційної інстанції - в частині не залучення боржника до участі у справі, не надання можливості державному виконавцю пояснити порядок виконання судового рішення 09 та 11 січня 2024 року, а також не обґрунтування мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу сторони.
14. Вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 619/3051/17 (4-с/619/7/24), витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
16. 10 травня 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 619/3051/17 (4-с/619/7/24).
17. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
18. 29 квітня 2024 року, 06 травня 2024 року, 20 травня 2024 року, 30 травня 2024 року, 10 червня 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 у справі, у тому числі разом з новими доказами виконання державним виконавцем вимог статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» (складання актів та винесення постанов про накладення штрафу).
19. Колегія суддів зауважує, що суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
20. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про прийняття нових доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції.
22. Ураховуючи положення частини першої статті 400 ЦПК України, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для прийняття нових доказів та їх оцінки на стадії перегляду справи у касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. На виконанні у ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист № 619/3051/17 від 14 серпня 2018 року, виданий Дергачівським районним судом Харківської області про усунення перешкод ОСОБА_1 та визначення йому днів для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17:00 год. до 19:00 год., без присутності матері;
- кожної суботи та неділі кожного другого та четвертого тижня місяця з 10:00 год. до 18:00 год., без присутності матері;
- у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09:00 год. до 11:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_5 , дідуся ОСОБА_6 ) за адресою: АДРЕСА_1 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочинку у смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області або у м. Харкові; якщо 24 січня припадає на будній день - з 08:00 год. до 08:30 год. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_5 або дідуся ОСОБА_6 ) за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням думки та стану здоров'я дитини.
24. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі та виключено з виконавчого листа 6 (шостий) абзац резолютивної частини судового рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 по справі №619/3051/17, а саме: у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09:00 год. до
11:00 год. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_5 , дідуся ОСОБА_6 ) за адресою: АДРЕСА_1 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочинку у смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області або у м. Харкові; якщо 24 січня припадає на будній день - з 08:00 год. до 08:30 год. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі
ОСОБА_5 або дідуся ОСОБА_6 ) за адресою:
АДРЕСА_1 , з урахуванням думки та стану здоров'я дитини.
25. Постановою від 24 грудня 2021 року відновлено виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 25 листопада 2021 року № 619/3051/17.
26. Постанова про відновлення виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження та до Дергачівського районного суду Харківської області (органу який видав виконавчий документ).
27. 24 квітня 2022 року на електронну адресу відділу ДВС надійшла заява від боржника ОСОБА_2 , у якій остання повідомила, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України та систематичними обстрілами м. Харкова і сусідніх населених пунктів, в тому числі смт Мала Данилівка, враховуючи постійну загрозу ракетних ударів на усій території України, у зв'язку з реальною загрозою життю і здоров'ю дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження, а також відсутністю належного матеріального, побутового забезпечення та неможливістю медичного обслуговування, дитина разом з нею, за рекомендацією батька - ОСОБА_1 була евакуйована до Німеччини.
28. Неодноразово, а саме 02 грудня 2022 року, 08 лютого 2023 року, 19 травня 2023 року, 26 червня 2023 року, 24 листопада 2023 року, 28 грудня 2023 року державним виконавцем було направлено електронний запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону. Згідно з відповіддю - відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону.
29. 13 квітня 2023 року з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, на електронну адресу боржника ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено вимогу виконавця про надання інформації щодо фактичного місця перебування та реєстрації.
30. Також з метою виконання рішення суду на відомі відділу електронні адреси боржника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено запит про місце знаходження боржника та сина ОСОБА_3 .
31. ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу боржника: АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією було направлено виклик державного виконавця. Однак направлена кореспонденція була повернута до відділу у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
32. 27 червня 2023 року, 25 липня 2023 року, 07 листопада 2023 року,
24 листопада 2023 року державним виконавцем було направлено письмові запити до Державної прикордонної служби України про перетинання боржником державного кордону. Згідно з відповіддю - відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями.
33. 27 червня 2023 року державним виконавцем було направлено запит до Головного управління міграційної служби про наявність у боржника
ОСОБА_2 закордонного паспорта.
34. 11 липня 2023 року державним виконавцем було направлено запит до Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, Генерального консульства України у Гамбурзі, Генерального консульства України у Мюнхені, Генерального консульства України в Дюссельдорфі, Генерального консульства України у Франкфурті на Майні, чи дійсно боржник ОСОБА_2 була евакуйована до Німеччини разом з дитиною ОСОБА_3 ,
2015 року народження.
35. 13 липня 2023 року державним виконавцем була винесена постанова про визначення місця побачення стягувача з дитиною та направлена сторонам виконавчого провадження електронною поштою.
36. 13 липня 2023 року державним виконавцем була винесена постанова про проведення виконавчих дій 20 липня 2023 року та направлена сторонам виконавчого провадження електронною поштою.
37. 13 липня 2023 року державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_1 . В ході виїзду було встановлено, що боржник ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутня, зі слів матері та сусідів, ОСОБА_2 виїхала за межі України, а саме до Німеччини у зв'язку із збройною агресією держави-окупанта.
38. 21 липня 2023 року до відділу ДВС надійшла відповідь Управління консульського захисту Департаменту консульської служби, щодо «евакуації до Німеччини» ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 , згідно з якою закордонні дипломатичні установи України не є розпорядниками інформації про виїзд громадян за кордон та їх перебування на території іноземних держав. Надання компетентними органами іноземних держав запитуваної інформації підпадає під обмеження, встановлені законодавством про захист персональних даних, та здійснюється лише у рамках надання правової допомоги відповідно до чинних міжнародних угод.
39. Згідно з інформацією Генерального консульства України в Гамбурзі,
29 липня 2022 року ОСОБА_2 зверталась до установи із заявою щодо продовження строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
40. 17 липня 2023 року на електронну пошту відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_2 , у якій вона повідомила, що як вже повідомлялося нею раніше у заяві від 24 квітня 2022 року, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України та постійними хаотичними ракетними та артилерійськими обстрілами усієї території України, рятуючи сина ОСОБА_3 , вона була змушена покинути територію України. Зазначила, що на цей час разом з сином ОСОБА_3 перебуває у Німеччині (м. Бремен) у статусі біженців, про що надала відповідні документи (а саме посвідченнями на право проживання № НОМЕР_3, № НОМЕР_1 ), тому з'явитися на виклик державного виконавця та бути присутньою при проведенні виконавчих дій, які призначені на 20 липня 2023 року, вона не зможе.
41. 18 липня 2023 року державний виконавець Стадніченко Т. О. винесла постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 до 31 липня 2023 року на підставі статті 32 Закону України «Про виконавче провадження».
42. 01 серпня 2023 року ОСОБА_2 повідомила, що на цей час разом з сином ОСОБА_3 перебуває у Німеччині (м. Бремен) у статусі біженців, а тому з'явитися на виклик державного виконавця та бути присутньою при проведенні виконавчих дій вона не зможе. Зазначала, що не може наражати сина ОСОБА_3 на небезпеку, оскільки в Україні продовжено воєнний стан, відбуваються воєнні дії, ворог продовжує завдавати ракетних ударів по всій території держави, тому готова надати можливість для побачення ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , на території Німеччини.
43. 03 серпня 2023 року державний виконавець Стадніченко Т. О. винесла постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 до 16 серпня 2023 року на підставі статті 32 Закону України «Про виконавче провадження».
44. 03 серпня 2023 року на електронну адресу ОСОБА_2 було направлено запит державного виконавця про надання підтверджуючих документів, що станом на теперішній час вона дійсно перебуває на території Німеччини у м. Бремен.
45. 04 серпня 2023 року на електронну адресу відділу надійшла відповідь від ОСОБА_2 на запит державного виконавця, про те, що для отримання підтверджуючих документів вона звернеться до відповідних органів, а в якості доказу наразі надає копію квитка на своє ім'я, який було придбано нею
31 липня 2023 року з м. Бремена до м. Гамбурга і назад.
46. 07 листопада 2023 року державним виконавцем, на електронну адресу боржника ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено вимогу про надання підтверджуючих документів, що станом на теперішній час вона дійсно перебуваєте на території Німеччини, м. Бремен. Однак підтверджуючі документи боржником надані не були.
47. 24 листопада 2023 року державним виконавцем було повторно здійснено виїзд за адресою боржника вказаною у виконавчому документі, в ході виїзду було встановлено, що боржник ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутня.
48. 27 листопада 2023 року державним виконавцем було підготовлено подання про розшук боржника та направлено до Дергачівського районного суду Харківської області вих. №64480. Однак подання було повернуто до відділу.
49. З наявних у справі копій документів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у Німеччині у м. Бремен з 10 червня 2022 року.
50. 28 грудня 2023 року до відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_1 від 26 грудня 2023 року, в якій він просив призначити місце проведення виконавчих дій в приміщенні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Східного МУ Міністерства юстиції України за адресою: провулок Стешенка, 6, м. Полтава, Полтавська область.
Позиція Верховного Суду
51. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
52. Згідно з положеннями абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
53. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
54. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
55. Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
56. Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
57. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
58. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі
№ 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
59. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
60. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією
або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права
чи свободи.
61. Спірні правовідносини стосуються виконання судового рішення про встановлення порядку побачень батька з малолітньою дитиною.
62. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року про встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, зокрема визначення графіку побачень ОСОБА_1 з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на виконанні державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України Стадніченко Т. О. (виконавче провадження № НОМЕР_2). Виконання зазначеного судового рішення ускладнене фактом виїзду 10 червня 2022 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 за межі України у зв'язку з обставинами, зумовленими діями держави-агресора.
63. Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною здійснюється у порядку, передбаченому статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема за частинами першою та другою цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
64. Специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачень з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Протилежне свідчитиме про несвоєчасне і неповне вчинення виконавчих дій виконавцем під час виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 753/11909/21).
65. Колегія суддів зауважує, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року, з урахуванням змін, внесених постановою Харківського апеляційного суду 18 липня 2018 року, визначено дні та години побачень батька з дитиною (кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17:00 год. до 19:00 год. без присутності матері; кожної суботи та неділі кожного другого та четвертого тижня місяця з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері).
66. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний виконавець Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Східного МУ Міністерства юстиції України Стадніченко Т. О. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання зазначеного вище судового рішення здійснювала наступні виконавчі дії: розшук боржника, виходила за місцем її реєстрації, направляла відповідні вимоги та запити про надання інформації, зверталася до органів Державної прикордонної служби та консульських установ з метою встановлення місця перебування боржника та дитини, комунікувала з ОСОБА_2 засобами електронного зв'язку, визначала місце проведення виконавчих дій щодо виконання рішення суду про визначення графіку побачень батька із сином.
67. Колегія суддів враховує, що у поданій у цій справі скарзі боржник не погоджується з відсутністю фіксування факту невиконання судового рішення, що мало місце 09 та 11 січня 2024 року, та незастосуванням державним виконавцем до боржника заходів відповідальності, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
68. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності;
4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
69. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
70. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 квітня 2022 року боржник ОСОБА_2 повідомила Дергачівський ВДВС про те, що в зв'язку зі збройною агресією дитина разом з нею була евакуйована до Німеччини. Водночас ОСОБА_2 надала телефонний номер сина і зазначила, що він перебуває на зв'язку. Такого ж роду інформацію, з посилання на неможливість бути присутньою при виконанні виконавчих дій у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 у м. Харкові, вона надавала повторно 17 липня 2023 року та 01 серпня 2023 року.
71. Державним виконавцем здійснювалися відповідні заходи щодо отримання інформації та підтвердження місця перебування дитини у Федеративній Республіці Німеччина, у тому числі щодо актуалізації таких відомостей. За результатами отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у Німеччині у м. Бремен з 10 червня 2022 року.
72. Факт відсутності матері та дитини у зареєстрованому місці проживання на території України підтверджується також актами державного виконавця від 13 липня 2023 року, 24 листопада 2023 року, постановами про відкладення виконавчих дій від 18 липня 2023 року та від 03 серпня 2023 року.
73. Верховний Суд неодноразово зауважував, що першочерговим завданням держави є забезпечення безпеки і права на життя дитини, що проголошено статтею 6 Конвенції про права дитини, а тому, розглядаючи справи про визначення місця проживання дитини з урахуванням особливостей, спричинених введенням в Україні воєнного стану, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, судове рішення має бути спрямованим на забезпечення її безпеки і права на життя (постанови Верховного Суду
від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 24 травня 2023 року у справі № 127/9377/21, від 14 червня 2023 року у справі № 760/31518/21, постанова Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в
ід 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19).
74. У межах справи, що переглядається у касаційному порядку (справа № 619/3051/17) Верховним Судом вже роз'яснювалось заявнику, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає визначення найкращих інтересів дитини та передбачає, що зв'язки дитини з сім'єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров'ю
та розвитку. З урахуванням введення воєнного стану в Україні, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.
75. З огляду на те, що м. Харків і Харківська область перебувають під постійною загрозою як ракетних ударів, так і авіаударів й артилерійських обстрілів, а мати з дитиною з 10 червня 2022 року перебувають на території Німеччини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо невиконання виконавцем приписів частин першої-четвертої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» 09 та 11 січня 2024 року.
76. В аспекті дотримання принципу обов'язковості виконання судового рішення колегія суддів звертає увагу на те, що Верховним Судом вже наголошувалося, що за змістом статті 435 ЦПК України та статті 33
Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин,
що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець
з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (постанова Верховного Суду
від 27 травня 2024 року у справі № 619/3051/17, провадження № 61-3419 св 24).
77. Як зазначає сам заявник, протягом березня-травня 2024 року державний виконавець неодноразово застосовував до боржника у виконавчому провадженні заходи відповідальності, передбачені статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», однак це не призвело до виконання судового рішення про контакт з дитиною у спосіб та порядку, передбачений рішенням суду.
78. Суд може за позовом батьку усунити перешкоди у контакті з дитиною. Водночас слід враховувати, що усунення певних об'єктивних обставин, викликаних діями держави-агресора, може бути на певному етапі ускладненим або навіть неможливим.
79. Виконання судових рішень у справах про піклування про дитину може бути ускладнено у зв'язку з періодами зростання дитини, розвитком кола її інтересів, необхідністю переїзду в іншу місцевість, а у період воєнного стану також безпековими факторами, наслідками бойових дій, отже зміна істотних обставин може потребувати зміни порядку (застосування інших способів) реалізації прав батьків щодо малолітньої дитини.
80. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
81. Справедливість судового розгляду, у тому числі розгляду скарги в порядку контролю за виконанням судових рішень (Розділ VII ЦПК України), повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
82. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними.
83. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
84. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
86. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
87. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
88. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Посилання заявника на порушення судами норм процесуального права не впливають на правильність вирішення цієї справи по суті заявлених вимог.
89. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович