26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 522/6673/23
провадження № 61-6065св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Херсонська міська рада, Херсонська міська військова адміністрація, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осадчий Анатолій Юрійович,на ухвалу Приморського районного суду
м. Одеси від 06 грудня 2023 року у складі судді Шенцевої О. П. та постановуОдеського апеляційного суду від 14 березня 2024 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Комлевої О. С., Заїкіна А. П.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивовано тим, що з 18 квітня 1996 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього вона успадкувала частку будинку АДРЕСА_1 . Інша частка цього будинку належала сину ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що з 1996 року і до смерті ОСОБА_4 вона проживала разом із останнім, вела з ним спільний побут, мала спільні права та обов'язки, тобто проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю.
Посилаючись на викладене, заявниця просила встановити факт проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'яти років для вступу у спадщину.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2024 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що із заяви ОСОБА_1 слідує, що встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 1996 року по час відкриття спадщини необхідно їй для подальшого звернення до органів нотаріату з метою прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 як спадкоємця за законом четвертої черги. Врахувавши наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , зокрема його сина ОСОБА_2 , суди вважали, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, який повинен розглядатися в позовному провадженні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій частини шостої статті 294 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про залишеннязаяви без розгляду. Суди не взяли до уваги позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 278/304/23, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, тощо.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що між нею та ОСОБА_2 відсутній спір про право, оскільки останній пропустив встановлений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька
ОСОБА_4 , а тому не є спадкоємцем, який прийняв спадщину, отже
у ОСОБА_2 відсутнє саме суб'єктивне право на майно. Вважає, що відсутність у особи порушеного права виключає саме існування спору про право.
Суди не врахували, що існування такого спору має бути реальним, а не гіпотетичним.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року від Херсонської міської військової адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заінтересована особа посилається на необгрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що наявність двох спадкоємців різних черг спадкування за законом свідчить про спір про право.
Встановлені судами фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , якому належала частка будинку
АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 17 лютого 2023 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася заявниця ОСОБА_1 як спадкоємець четвертої черги за законом, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Листом від 17 лютого 2023 року нотаріус повідомила заявниці, що для доведення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем вона має право звернутися до суду із відповідною позовною заявою.
Також, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся і син померлого, заінтересована особа у справі ОСОБА_2 , якому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск ним строку звернення із заявою про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19(провадження № 61-1128св20), від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21 (провадження № 61-19306св21).
Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 протягом більше п'яти років до часу відкриття спадщини необхідно заявнику для подальшого звернення до органів нотаріату з метою прийняття спадщини, однак вбачається, що крім заявниці до нотаріуса звернувся інший спадкоємець - син померлого ОСОБА_2 , що свідчить про наявність між ними спору про право на спадщину.
Таким чином, виявивши спір про право, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України дійшов обґрунтованого та законного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.
Подібний висновок щодо застосування зазначеної норми процесуальногоправа викладений в постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі
№ 754/6885/22 (провадження № 61-6167св23), від 04 січня 2024 року у справі № 449/1108/21 (провадження № 61-9418св23).
Колегія суддів погоджується з висновками судів про залишення заяви без розгляду та звертає увагу ОСОБА_1 на те, що вона не позбавлена права звернутися з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
Доводи касаційної скарги про відсутність у ОСОБА_2 права на спадкування підлягають перевірці в межах позовного провадження за участю остатнього.
Інші доводи касаційної скарги спрямовані на доведення необхідності переоцінити докази у тому контексті, який на думку заявника, свідчить про обґрунтованість вимог його заяви, тобто стосуються переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судом обставини не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених судами рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.
Посилання касаційної скарги на неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 278/304/23, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, є безпідставними, оскільки у цих постановах встановлені судами фактичні обставини справи не є тотожними та ідентичними у порівнянні зі справою, яка є предметом перегляду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осадчий Анатолій Юрійович,залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара