28 червня 2024 р. Справа № 480/3148/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2024 року в законодавчо встановлених розмірах, а саме 74% повного грошового забезпечення, передбаченого довідкою та здійснення нарахування доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ №713, без обмеження пенсії максимальним розміром;
2) зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року у законодавчо встановлених розмірах, а саме 74% повного грошового забезпечення, передбаченого довідкою, та здійснити нарахування доплати у розмірі 2000 гри., передбаченою постановою КМУ №713, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Вимоги в цій частині вмотивовані тим, що відповідач протиправно, при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №480/8600/23, здійснив перерахунок виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 74%. Втім, позивачу при призначенні йому пенсії, розмір було визначено виходячи саме з 74% грошового забезпечення, а не з 70%.
Також, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексації, втім у підсумку обмежено розмір пенсії максимальним розміром. Однак позивач наголошує, що положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/20і6 від 20.12.2016 року. Так, згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Крім того, представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 23.04.2024 вказану позовну заяву в цій частині вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали представником ГУ ПФУ в Сумській області не було надано, у зв'язку з чим такі докази витребовувалися повторно ухвалою суду від 16.05.2024, та на виконання вимог якої відповідач подав витребувані докази. При цьому, відзиву на позовну заяву надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач з 01.03.2014 року є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) (а.с.30). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем склав 74% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 28 років, що вбачається з протоколу про призначення пенсії (а.с.30).
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №480/8600/23, яким ГУ ПФУ в Сумській області зобов'язано перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням виплачених сум, відповідачем з 01.07.2021 було проведено перерахунок пенсії позивачу, однак з визначенням основного розміру пенсії позивача в 70% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а.с.31).
Крім того, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 відповідачем було проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2024, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” від 24 лютого 2023 року №168, у зв'язку з чим розмір пенсійної виплати з надбавками склав 25723,37грн (в т.ч. індексація 2255,03грн., 1500,00грн., 1500,00грн., а також доплата до пенсії у розмірі 2000грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 №713), та разом з тим нарахована позивачу пенсія обмежена до виплати максимальним розміром та склала 23610,00грн. та з визначенням основного розміру пенсії позивача в 70% грошового забезпечення (а.с.31зворот).
Позивач, не погодившись з тим, що відповідач провів перерахунок пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №480/8600/23 з визначенням основного розміру пенсії позивача в 70% грошового забезпечення, а також з 01.03.2024 з обмеженням розміру пенсії максимальним, звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою, однак відповідач листом повідомив позивача про те, що згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 підвищення з 1 березня проведено в межах максимального розміру пенсії (а.с.11-12).
Надаючи оцінку обставинам щодо зменшення відповідачем розміру грошового забезпечення позивача з 74% на 70% при проведенні перерахунків пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону № 2262- ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів
Згодом Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Згідно ст. 51, ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.31), здійснюючи перерахунок пенсії з 01.07.2021 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №480/8600/23, відповідачем було визначено розмір пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення.
Також матеріалами справи підтверджено, що здійснюючи перерахунки пенсії позивача з 01.03.2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 відповідачем також було визначено розмір пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення (а.с.31зворот).
Разом з тим, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду зразкової справи № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), яка у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року зазначила, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи ч.5 ст.242, ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Верховний Суд у постановах від 23.06.2021 у справі №140/392/19, від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21 наголосив, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв'язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення.
Таким чином, враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, дії відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 70% суми грошового забезпечення замість 74%, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі, на підставі ст.9 КАС України вбачається необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 та з 01.03.2024, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 01.07.2021 та з 01.03.2024, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Надаючи правову оцінку відносинам щодо обмеження відповідачем розміру пенсії при проведенні перерахунку пенсії на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 з 01.03.2024, суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
При цьому, відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст.43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.
Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII ця норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”. Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21 та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
При цьому, у 2024 році порядок проведення індексацій пенсій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” від 24 лютого 2024 року №185.
Так, згідно із п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” від 24 лютого 2024 року №185, було постановлено установити, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (п.1).
Крім того, постановлено установити, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 З а к о н у У к р а ї н и “П р о п е н с і й н е з а б е з п е ч е н н я осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (п.2).
Як вбачається з копії протоколу про перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2024, наявного в матеріалах справи, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 відповідачем було проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2024, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 та з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168, у зв'язку з чим розмір пенсійної виплати з надбавками склав 25723,37грн (в т.ч. індексація 2255,03грн., 1500,00грн., 1500,00грн., а також доплата до пенсії у розмірі 2000грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 №713), та разом з тим нарахована позивачу пенсія обмежена до виплати максимальним розміром та склала 23610,00грн. (а.с.31зворот).
Тобто, ГУ ПФУ в Сумській області на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 з 01.03.2024 здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації та інших доплат, однак обмежив розмір пенсії до виплати максимальним розміром.
У листі (а.с.11) представник відповідача посилається на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185, яким установлено, що з 1 березня 2024р. розміри пенсій підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Однак, вказані посилання суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.
Дійсно, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 було постановлено установити, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 З а к о н у У к р а ї н и “П р о п е н с і й н е з а б е з п е ч е н н я осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Однак, як вже зазначалось вище, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 24 лютого 2024 року, обмежуючи при цьому розмір пенсії позивача максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому такі його дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачає необхідним визнати такі дії протиправними та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2024 у зв'язку із збільшенням розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Крім того, з огляду на те, що у цій справі встановлено проведення перерахунки пенсії позивачу з обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення, - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Задовольняючи позов саме у такий спосіб, суд звертає уваги на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, а також у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У позовні заяві представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складають: 1211,20грн. - сплачений судовий збір та 5000грн. витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Шаповаленком Русланом Олександровичем (далі - адвокат, ОСОБА_2 ). Представник позивача просив стягнути з відповідача 1073,60грн. судового збору за подання позову та 5000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Адвокатом для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024, укладеного між адвокатом Шаповаленком Р.О. та позивачем (а.с.15, далі - Договір), розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу (а.с.17), ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.16) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.16-а).
Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а позивач зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
- надає правничу допомогу, що являє собою представлення інтересів у ГУ ПФУ в Сумській області та Сумському окружному адміністративному суді у справі щодо поновлення права Клієнта на отримання пенсії у належному відсотковому розмірі від грошового забезпечення з урахуванням вислуги років, та зняття обмеження пенсії максимальним розміром;
- представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; за письмовою домовленістю вчиняти інші дії в інтересах Клієнта не передбачених даним Договором.
Відповідно до п.3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору позивач сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000,00грн., а відповідно до п.4.1 Договору оплата праці адвоката здійснюється у вигляді 100% передплати протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.
При цьому, згідно розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу адвокат надав позивачу правову допомогу наступного характеру, зокрема, виконання умов договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024, а замовник сплатив на користь адвоката станом на день такого розрахунку 5000,00грн. (а.с.17).
Вказані вище документи відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують факт понесення витрат, які поніс позивач саме у цій справі (5000грн.).
Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.
Крім того, при вирішенні цього питання судом ураховується, що жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надіслав. При цьому принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п'ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21, від 18 травня 2023 року у справі №280/1983/19.
У зв'язку з цим вбачається стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 5000грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Крім того, суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а.с.10).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку з 01.07.2021 та з 01.03.2024.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії під час проведення з 01.03.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення, - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 у зв'язку із збільшенням розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, з урахуванням індексації, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, виходячи з основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення - без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 28.06.2024.
Суддя І.Г. Шевченко