Справа № 462/5579/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.
Провадження № 22-з/811/207/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
28 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши у місті Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Буковинського Романа Євгеновича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. № НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 1264/06-ф від 23 листопада 2006 року по основному боргу та відсотках за користування кредитом станом на 03 серпня 2015 року в сумі - 34 868,13 дол. США та пеню в розмірі 6 780,38 грн.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. № НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614) судові витрати в розмірі 3 654,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буковинського Романа Євгеновича - задоволено частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2023 року скасовано в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та постановлено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовлено.
В решті рішення суду залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
08 серпня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення Зазначає, що вартість оплати послуг адвоката становить 15 000,00 грн., а також судом апеляційної інстанції не було вирішено питання судового збору.
Вважає, що такий розмір судових витрат є співмірним із складністю справи та кількістю виконаних адвокатом робіт, часом затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторони, тому, просить стягнути з АТ «Креді Агріколь Банк» в його користь сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Від АТ «Креді Агріколь Банк» надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій просять відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити частково та ухвалити додаткову постанову з приводу судових витрат.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 3, 4 вказаної статті унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ключовим питанням у межах даного провадження № 22-з/811/207/23 є оцінка судових витрат, які були понесені відповідачем при розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Буковинського Романа Євгеновича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2023 року, тобто в апеляційній інстанції, з погляду їх співмірності, реальності, необхідності та складності спірних правовідносин.
Перевіряючи підставність заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів враховує таке.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
В свою чергу, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи на те, що Львівський апеляційний суд 03.07.2023 року виніс постанову, якою рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2023 року скасовано в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та постановлено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовлено, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення є підставною, тому апеляційний суд повинен вирішити питання розподілу судових витрат, керуючись загальними правилами розподілу таких.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу стороною відповідача надано: договір про надання правової допомоги № 2-25/02/2023 від 25.02.2023 року, остаточний розрахунок сум судових витрат та детальний опис виконаних адвокатом робіт по цивільній справі №462/5579/15-ц від 07.03.2023 року.
Як вже зазначалося вище це ті кошти, які слідуючи договірним зобов'язанням понесені відповідачем при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції, тобто суто на стадії апеляційного перегляду.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
У мотивах апеляційної скарги відповідач зазначав, що розмір судових витрат, які він очікує понести на оплату послуг адвоката становлять 15 000,00 грн., а також 5481 грн. судового збору та просив судові витрати покласти на відповідача (а.с. 217).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Враховуючи складність справи, ціну позову та об'єм наданих послуг, колегія суддів приходить переконання, що заявлена позивачем сума на відшкодування судових витрат на правову допомогу є завищеною.
Так, дійсно слідуючи правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з цим, процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, таким чином фіксованість гонорару у договорі не безумовним обов'язком суду стягнути такий, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, слідуючи якій заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Слідуючи висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Таким чином, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, результат розгляду такої, складність та важливість справи для сторін, обізнаність адвоката із судовою практикою та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, що презюмується, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково з огляду зазначених вище обставин.
Іншими словами, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, достатньою сумою витрат на правову допомогу, яку необхідно стягнути, буде 8000,00 грн., а також судовий з бір за подання апеляційної скарги в розмірі 5481 грн.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» в користь ОСОБА_1 5481 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та витрати, пов?язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складений 28.06.2024 року
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.