25 червня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/17649/23
Провадження № 22-ц/4815/425/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Ковальчук Н. М.,
судді: Гордійчук С. О., Хилевич С. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курлапова Микити Дмитровича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 січня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалене 08.01.2024 року у м. Рівне о 16:00 у складі судді Бучко Т. М., повний текст складено 15 січня 2024 року
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг monobank | Universal Bank(далі Банк) від 10 жовтня 2018 року. Свої вимоги мотивує тим, що 10.10.2018 року ОСОБА_1 подав до Банку Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг(далі Договір). За даним Договором ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахував кошти на платіжну картку позичальника та надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах Договору в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, відсотків за користування коштами не виконав, станом на 30 квітня 2023 року простроче зобов'язання зі сплати щомісячного платежу за договором становило понад 90 днів, у зв'язку з чим вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30 квітня 2023 року Банк направив ОСОБА_1 повідомлення про необхідність погасити заборгованість, проте відповідач вимогу по погашенню заборгованості не виконав, у зв'язку з чим, за умовами Договору кредит з 29 травня 2023 року став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості за тілом кредиту станом на 14 червня 2023 року становить 36157,51 грн. Оскільки відповідач не виконує зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, АТ "Універсал Банк" просило стягнути з ОСОБА_1 36157,51 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 січня 2024 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг monobank | Universal Bank від 10 жовтня 2018 року в розмірі 36157 грн. 51 коп., яка утворилась на 14 червня 2023 року. Стягнуто з Юзвяка 2147 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
Вважаючи рішення суду незаконним, представник ОСОБА_1 - адвокат Курлапов М. Д., подав апеляційну скаргу. Зазначає, суд прийшов до помилкового висновку про наявність у позичальника боргу за кредитом. Згідно з відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерело суми нарахованого доходу з 2018 по 2023 роки лише у 2018 році було зафіксовано нарахування доходу 100 гривень 13 коп. Зазначене доводить відсутність боргу у відповідача перед позивачем. 24 березня 2023 року через електронні мережі він зв'язувався з представником позивача, просив надати йому відповідь щодо кожної з виникнених заборгованостей, на що оператор відповів, що певних дат виникнення заборгованості у нього не має. У своєму відзиві на позов він зазначав, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування заборгованості за кредитним договором. Також місцевий суд належними чином не перевірив чи мала право особа, яка підписала позов, подавати такий позов. Представник відповідача подав до суду заперечення щодо клопотань позивача про доручення до матеріалів справи письмових доказів, які подані не в порядку ЦПК, однак суд проігнорував заперечення відповідача, взяв до уваги лише письмові пояснення представника позивача. Позивач не конкретизував за яким саме кредитним договором має заборгованість ОСОБА_2 . Позивач, як Банк, сам собі дозволив отримувати споживачем засоби виключно за умови активізації кредитної картки. Такий механізм суперечить Конституції України, Закону України «Про банки і банківську діяльність». Банк не довів, що один з оригіналів Договору отримував позивальник, а також не надав доказів того, що одночасно з подачею позову він використав процедуру досудового врегулювання спору. У матеріалах справи відсутні інші докази, які б підтверджували правильність здійсненого кредитором розрахунку, зокрема відсутні первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. З матеріалів справи вбачається, що позивач долучив Умови та правила обслуговування, дата редакції яких на сайті вказана 27.11.2021 року, а дата укладення Договору - 10.10.2018 року. Умови та правила обслуговування не можуть вважатись складовою кредитного договору з огляду на їх мінливий характер і що саме ці Умови та правила обслуговування існували при укладенні Договору. Із розрахунку, долученого позивачем до справи, видно, що протягом чималого періоду кредитні кошти брались і повертались Банку. У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем в електронному вигляді Умов та правил обслуговування, Таблиці, Паспорту споживчого кредиту та Тарифів, їх підписання відповідачем відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Суд, ухвалюючи рішення, не врахував висновки Верховного Суду, неодноразово викладені у постановах у справах з аналогічними правовідносинами. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На апеляційну скаргу представник позивача подав відзив, у якому зазначає, що рішення суду є законним, а апеляційна скарга позивача безпідставна.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання відповідачу кредитних коштів, зарахування їх на поточний рахунок відповідача, використання відповідачем кредитних коштів підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами: випискою про рух коштів по картці, яка містить відомості про господарські операції та доводить факт отримання відповідачем кредитної картки та її використання; довідкою про наявність рахунку; довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, і відповідачем такі докази не спростовані жодним чином.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 10.10.2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить особистий підпис відповідача. До матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank.
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 10 жовтня 2018 року клієнт ОСОБА_1 просив відкрити на його ім'я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку відповідно до умов Договору.
На підставі Анкети-заяви позивач відкрив на ім'я позичальника ОСОБА_1 рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є картка monobank «Чорна картка». Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту від 06 листопада 2023 року, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок до Договору про надання банківських послуг "Monobank" від 10 жовтня 2018 року: 11 жовтня 2018 року - 6000 грн, 19 лютого 2019 року - 10000 грн, 19 травня 2019 року - 15000 грн, 30 квітня 2020 року - 12300 грн.
Фактом підписанням Анкети-заяви підтверджується те, що відповідач ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку; погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про зміну доступного розміру кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток.
За умовами Анкети-заяви відповідач погодив, що наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису. Також позичальник надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.
З виписки про рух коштів по картці від 06 листопада 2023 року за період з 11 жовтня 2018 року до 10 лютого 2023 року встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами шляхом зняття їх з кредитної картки, здійснював платежі, поповнював картку. Виписка також містить інформацію про збільшення кредитного ліміту 19 лютого 2019 року до 10000 грн, 19 травня 2019 року - до 15000 грн та зменшення кредитного ліміту 30 квітня 2020 року до 12300 грн; переведення витрати в розстрочку.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 10 жовтня 2018 року станом на 14 червня 2023 року борг ОСОБА_1 перед банком становить 36157,51 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 36157,51 грн.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, також заперечив законність оскаржуваного рішення, однак вищевказані документи, що є у матеріалах справи, жодним чином не спростував. Для підтвердження заперечень щодо підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 10 жовтня 2018 року суд першої інстанції роз'яснював відповідачу право на подання заяви про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою підтвердження вказаної обставини, однак відповідач відмовився від призначення відповідної експертизи.
Нічим не підтверджуються доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу кредитних коштів, а також докази того, що існує заборгованість останнього перед Банком.
Судом першої інстанції достовірно встановлено: відповідач 31 березня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 02 серпня 2020 року, 04 вересня 2020 року, 05 жовтня 2020 року, 06 листопада 2020 року, 07 грудня 2020 року, 08 січня 2021 року, 09 лютого 2021 року, 24 лютого 2021 року, 09 березня 2021 року, 24 березня 2021 року, 23 квітня 2021 року, 26 травня 2021 року, 25 червня 2021 року, 27 липня 2021 року, 27 липня 2021 року, 07 жовтня 2021 року, 12 лютого 2022 року шляхом підпису ЕП в мобільному застосунку monobank підписав заяви на отримання кредиту «Транзакція в розстрочку», а 27 серпня 2021 року, 29 жовтня 2021 року, 30 листопада 2021 року, 08 грудня 2021 року, 10 грудня 2021 року, 20 січня 2022 року, 31 березня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 01 квітня 2020 року підписав заяви на отримання кредиту «Кредит готівкою», про що свідчать відповідні форми підтвердження електронного документу.
Наданий банком Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не спростовано, як і не спростовано факту використання ним свого електронного підпису в мобільному застосунку monobank.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Давши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, місцевий суд вірно встановив, що 10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank, яка разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
Оскільки, після підписання Анкети-заяви у сторін Договору виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у Банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, і такі зобов'язання Банк виконав, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кошти Банку та оплачувати послуги Банку. Судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, однак зобов'язань з їх повернення не виконав, а тому висновок суду про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором про надання банківських послуг Monobank від 10 жовтня 2018 року в розмірі 36157 грн. 51 коп. є законним та обґрунтованим.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд вірно застосував положення цієї норми, стягнув з Юзвяка 2147 грн. 20 коп. витрат, які позивач поніс по сплаті судового збору при подачі позову.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курлапова Микити Дмитровича залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 січня 2024 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Гордійчук С. О.