Справа № 756/16912/23
Провадження № 2/756/3754/24
про залишення позовної заяви без руху
21 червня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.01.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, разом з доданими до неї документами, направлено за підсудністю на розгляд до Рокитнянського районного суду Київської області.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 01.03.2024 справу №756/16912/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації повернуто до Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2024 вищезазначену заяву передано судді Ткач М.М.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.
Позивач звертаючись із позовом до Оболонського районного суду м. Києва, зазначає місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання відповідача ОСОБА_1 зазначає адресу: АДРЕСА_2 .
Судом був зроблений запит до Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ «Реєстр територіальної громади м. Києва», Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області та Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 02.01.2024, зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
03.01.2024 на адресу суду надійшла відповідь на запит суду про те, що в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
12.01.2024 на адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області на запит суду про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою не значиться.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Всупереч вказаному, позивач у своїй позовній заяві не навів підстав та не долучив до позовної заяви докази, в розумінні ч. 9 ст. 28 ЦПК України, станом на день звернення до суду.
Враховуючи наведене, для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі Оболонським районним судом м Києва позивачу необхідно надати належні письмові докази того, що останнім відомим з а р е є с т р о в а н и м м і с ц е м п р о ж и в а н н я, перебування відповідача є Оболонський район м. Києва, або надати докази місцезнаходженням майна відповідача у цьому районі.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).
Водночас, позовна заява Приватного акціонерного товариства «УНІКА», що подана до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, не містить доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, встановленому ст.43 ЦПК України.
При цьому, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від обов'язку надсилання копій документів відповідачу, який є фізичною особою та, відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, може зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в добровільному порядку.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, згідно переліку, у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач