Справа № 569/6258/24
1-кс/569/3693/24
30 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, уродженця міста Рівне, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, на даний час у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата, розлученого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
До Рівненського міського суду звернувся із клопотанням прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024180000000363 від 31 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 3, 27 Конституції України, ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 31 березня 2024 року близько 18 години 00 хвилини, у світлу пору доби, керуючи автомобілем «MercedesBenzVito», реєстраційний номер НОМЕР_2 АТ, рухаючись проїзною частиною по вулиці Шкільній у селі Грозів Рівненського району Рівненської області, зі сторони вулиці Нової у напрямку вулиці Травневої, вказаного населеного пункту, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та керувати ним, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч відносно руху автомобіля, з подальшим його наїздом на металевий паркан у вигляді сітки домогосподарства АДРЕСА_2 , та одночасним контактуванням передньої частини автомобіля із стовбуром придорожнього дерева, та громадянами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які в цей момент сиділи на дерев'яній лавці біля даного дерева.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження несумісні з життям від яких померла на місці автопригоди, а гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження ступінь тяжкості, яких на даний час встановлюється, у вигляді: відкритого перелому правої великогомілкової кістки, обширної рани підколінної ямки з ушкодженням судин нервового пучка, закритий перелом лонної та сідничної кісток зліва, забій грудного відділу хребта, із якими госпіталізований до лікувального закладу.
Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, що вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним - перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 : частина 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
31 березня 2024 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
01 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 - 1 КК України.
02 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном до 22 години 00 хвилин 30 травня 2024 року.
14 травня 2024 року керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто 01липня 2024 року, таким чином виникла необхідність у продовженні застосування домашнього арешту ОСОБА_4 .
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення.
Безпосередня причетність ОСОБА_4 , до вчинення інкримінованих йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, які не зменшилися та виклад обставин про наявність ризиків, зазначених у клопотанні.
На даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які мали місце під час досудового розслідування:
1) підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Обґрунтуванням того, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органу досудового розслідування є те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 286-1 КК України, в якому він на даний час підозрюється відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.За вчинення вказаного кримінального правопорушення особа не може бути звільнена від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , із місцем постійної дислокації у місті Житомир, а тому якщо не обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній зобов'язаний буде повернутися до розташування своєї військової частини, що унеможливить виконання ним процесуальних обов'язків, зокрема, щодо його прибуття за першим викликом до слідчого, прокурора та суду.
2.) підозрюванийможе незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Обґрунтування ризику щодо незаконного впливу на потерпілих, а також свідків у кримінальному провадженні є те, що родичі потерпілих та свідки події проживають в АДРЕСА_2 , тобто в одному населеному пункті, де у ОСОБА_4 та його бабусі ОСОБА_8 , у користуванні перебуває дачне господарство, відповідно він матиме змогу безперешкодно його відвідувати, а отже матиме можливість незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків шляхом погроз, вмовляння чи переконанням у дачі показань на користь себе. У зв'язку з цим, лише перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом унеможливить спілкування зі свідками та потерпілою стороною у кримінальному провадженні.Зокрема, ОСОБА_4 шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій може впливати свідків із метою зміни ними показів, наданих під час досудового розслідування та покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Крім того, з вищевказаними ризиками наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які є обов'язковими до врахування при обранні міри запобіжного заходу, а саме:наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення;тяжкість покарання та наслідки.
Так, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок вчинення кримінального правопорушення загинуло дві особи, у подальшому після отримання судових експертиз вирішуватиметься питання щодо зміни підозри ОСОБА_4 у сторону обтяження на особливо тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст. 286-1 КК України, за вчинення якого встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави не зможе у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню вищезазначених ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , які могли б забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, окрім як цілодобовий домашній арешт, неможливе.
Прокурор в судовому засіданні клопотання з підстав, наведених в ньому підтримав просив продовжити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. З приводу клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з використанням засобу електроного контролю.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту наявні з наступних підстав.
Судом вставлено, що головним управлінням Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024180000000363 від 31 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
31 березня 2024 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
01 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 - 1 КК України.
02 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном до 22 години 00 хвилин 30 травня 2024 року.
14 травня 2024 року керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто 01липня 2024 року, таким чином виникла необхідність у продовженні застосування домашнього арешту ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»№ 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді цілодобового домашнього арешту.
Беручи до уваги вищевикладене, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 по місцю проживання, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту порушень виявлено не було.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, а саме на його утриманні знаходиться хвора мама, пенсіонерка - бабуся, малолітня донька, по місцю проживання характеризується позитивно.
У свою чергу, застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту завдає негативних наслідків підозрюваного, оскільки останній втратив засоби на існування та обмежений у можливості реалізувати право на працю для свого належного матеріального забезпечення.
На думку слідчого судді, в такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної правослухняної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя підозрюваного.
Враховуючи викладене, вбачаю підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак у певний період доби, за місцем його реєстрації.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Саме такий запобіжний захід гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Керуючись ст. 176-178, 181, 184,186, 193-194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, уродженця міста Рівне, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, на даний час у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата, розлученого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 липня 2024 року.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20:00 год. по 08:00 год., окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста Рівного, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими, також з будь-якими іншим особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду), носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 01 липня 2024 року.
Виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про продовження тримання підозрюваного під домашнім арештом визначити до 01 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9