Справа № 548/1178/24
Провадження №3/548/320/24
26.06.2024 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від УПП в Полтавській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП,
15.05.2024 року до Хорольського районного суду Полтавської області надійшли матеріали від УПП в Полтавській областіпро вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення Серія ААД № 629485 від 09.05.2024 року вказано, що 09.05.2024 року о 18 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1 в на 230 км автодороги «Київ-Харків-Довжанський» керував транспортним засобом - Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою Alcotest Drager № 750.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП немає, так як в порушення чинного законодавства його автомобіль не зупиняли працівники поліції, а підійшли до нього коли він перебував в своєму автомобілі, який стояв на узбіччіі запропонували пройти огляд на предмет вживання алкоголю на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестера Драгера, але не пропонували пройти медичний огляд в медичному закладі. Також ОСОБА_1 вказав, що під відеофіксацію йому не пропонували пройти медичний огляд і відсутнє відповідне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В матеріалах справи відсутнє відео, яким би було зафіксовано написання в його присутності акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,
Дослідивши матеріали справи заслухавши ОСОБА_1 , приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом повно, всебічно та об'єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності та з'ясовано, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а його суб'єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз'яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. А знаходження в салоні транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
За змістом диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність для водія транспортного засобу настає за доведеністю одночасно двох обставин - саме керування транспортним засобом і відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Про це вказано в постанові судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 від 05.04.2023 року по справі №553/753/23, яка набрала законної сили 05.04.2023 року при розгляді схожого адміністративного матеріалу.
З переглянутого суддею запису з бодікамери патрульного вбачається, що поліцейський підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , який стояв на узбіччі дороги та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння.
Аналізуючи вказані обставини та зібрані по справі докази, приходжу до висновку про недоведеність факту саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що виключає склад правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за яке можливе лише за наявності одночасно існуючих двох обставин - керування транспортним засобом і відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Недотримання працівником поліції вимог щодо огляду водія з використанням спеціальних технічних засобів проходження особою медичного огляду на стан сп'яніння, не може слугувати підставою для підтвердження порушення водієм п.2.5 ПДР України.
Відповідно до п.7 вищевказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Тобто, огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я згідно вищевказаної інструкції можливий після проведення або відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу.
Однак, в матеріалах даної адміністративної справи і у самому протоколі відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на те, що останньому пропонували пройти відповідний огляд у медичному закладі.
Згідно п.10 вищевказаної Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, слід зазначити в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
В матеріалах справи наявний відповідний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, але його написання в присутності ОСОБА_1 не зафіксовано відповідним відеозаписом та не надано доказів його вручення ОСОБА_1 .
На приєднаних до адміністративного матеріалу відеозаписах не зафіксовано і написання протоколу.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер- (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Отже, відеофіксація була проведена з порушенням вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, а саме щодо безперервності запису.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнано належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, так як він суперечить іншим доказам по справі, адже протокол про адміністративне правопорушення та його зміст не може сам по собі являтися доказом винуватості особи, оскільки являється процесуальним документом, у змісті якого особі висувається певне обвинувачення.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що посадовою особою яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП був порушений порядок проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений діючим законодавством України, що тягне за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимим доказом по справі, у зв'язку з чим він не може бути законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи,приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище наведене, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, на підставі ст. 247 ч.1 п. 1 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому з цих підстав провадження у справі необхідно закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 130 ч. 1, 247, 283, 284 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Н.С.Миркушіна