Провадження № 3/537/974/2024
Справа № 537/2343/24
28.06.2024 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2024 серії ВАД №313639, 29.03.2024 року о 23:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно дружини гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вдарив ногою по нозі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про день та час судового засідання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1732 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно суду не надано права у разі ухилення від явки на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією).
Враховуючи викладене та вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Розглянувши справу, дослідивши наявні у справі докази, суддя встановив таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Тобто, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є дії насильницького характеру щодо членів сім'ї, наявність наслідків, зокрема у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути заподіяна чи заподіяна.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2024 серії ВАД №313639 в протоколі не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме не зазначено відомості того, що від вчинення дій ОСОБА_1 могли настати чи настали наслідки у вигляді шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 29.03.2024 вбачається, що 29.03.2024 остання повернулась додому й зайшла на кухню, де сидів її чоловік ОСОБА_1 . Під час спілкування чоловік почав бити її по нозі. В цей час діти перебували в іншій кімнаті.
Однак, в судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилась, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена, шляхом надсилання судової повістки за адресою, зазначеною нею у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому допитати її, як потерпілу та з'ясувати обставини справи суд позбавлений можливості.
З пояснень ОСОБА_1 від 25.04.2024 вбачається, що 29.04.2024 між ним та його дружиною ОСОБА_2 виник конфлікт під час якого остання викликала працівників поліції та вказала, що ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство. ОСОБА_1 пояснив, що не вчиняв ні фізичного ні психологічного насилля, лише хотів пояснити дружині, щоб вона більше часу проводила з дітьми.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 08.05.2024, наданих у присутності бабусі ОСОБА_4 , останній пояснив, що 29.03.2024 між його вітчимом ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_1 зробив зауваження матері, оскільки остання пізно прийшла додому. В подальшому ОСОБА_2 почала агресивно реагувати на ситуацію та викликала працівників поліції. ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_1 відносно його матері та нього не вчиняв жодних протиправних дій, фізичну силу не застосовував.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суддя вважає, що особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, свідки в протоколі не зазначені.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні достатні, належні та достовірні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, суддя вважає за необхідне закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
Суддя Іван Іванович Дядечко