Справа № 522/13451/23
3/522/123/24
28 червня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Толпиго Д.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, (далі - КУпАП),-
До Приморського районного суду м. Одеси з УПП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 506491 від 01.07.2023 р., складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 , 01 липня 2024 року, о 00 годині 20 хвилин, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, керував автомобілем Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 , за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська,88, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 471627,471930.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, оскільки 01 липня 2024 року, о 00 годині 20 хвилин, автомобілем Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 , за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська,88, він не керував, у нетверезому стані не перебував, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, оскільки будь-яких порушень не вчиняв, у зв'язку з чим провадження у вказаній справі просив закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, на адресу суду надійшло клопотання захисника Толпиго Д.М. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки за кермом автомобіля автомобілем Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знаходились у автомобілі в якості пасажирів.
Опитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що став свідком вищевказаних подій, оскільки перебував у автомобілі разом з ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що 01.07.2024р., ОСОБА_1 запросив його до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради для вирішення питання щодо демонтажу зруйнованих будинків внаслідок їх ракетного обстрілу, де вони обговорювали нагальні питання, після чого вони на автомобілі ОСОБА_1 поїхали додому, за кермом якого перебував інший працівник департаменту, а саме ОСОБА_2 . Сам ОСОБА_1 знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобілю. На вулиці Преображенській у м.Одесі їх зупинили військові, які перевіривши їх документи викликали працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, то вони тривалий час їх опитували, щодо того, хто перебував за кермом автомобілю, та у подальшому склали протокол відносно ОСОБА_1 . Після чого вони залишили автомобіль припаркованим та поїхали додому. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що працівники поліції включили для запису боді камеру тільки тоді коли складали протокол на ОСОБА_1 .
Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 , пояснив, що він працює разом з ОСОБА_1 в Департаменті з благоустрою міста Одеської міської ради. 01.07.2024р., коли вони повертались з Департаменту після наради, то за кермом автомобілю Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 перебував він, а не ОСОБА_1 . На вул.Преображенській, 88 у м.Одесі він побачив сигнал ліхтарика якихось людей, у зв'язку з чим здійснив зупинку автомобілю. ОСОБА_1 перебував на передньому пасажирському сидінні, а інший працівник Департаменту на задньому сидінні. Спочатку до них підійшли люди в камуфляжній формі з закритим обличчям, а потім приїхали працівники поліції, які запитали кому належить автомобіль та попросили надати документи на нього. ОСОБА_1 сказав працівникам поліції, що автомобіль належить йому та надав їм технічний паспорт на автомобіль, у зв'язку з чим, не зважаючи на те, що вони їм говорили, що за кермом автомобілю перебував він, ОСОБА_2 , вони склали протокол на ОСОБА_1 . Коли приїхали працівники поліції то вони всі перебували біля автомобілю, ключі від автомобілю знаходились у нього, ОСОБА_2 руках. При ньому працівники поліції ОСОБА_1 не пропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. У подальшому він пішов до офісу, оскільки вже була комендантська година, а автомобіль залишився припаркованим на вул.Преображенській.
Опитаний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він був свідком подій, які стались, оскільки разом з іншими працівниками громадської організації правопорядку перебував на чергуванні на вулицях міста Одесі. У ніч, коли сталась подія, він перебував на перехресті вулиць Велика Арнаутська та Преображенська де вони зупинили автомобіль, який рухався у комендантську годину, після цього вони викликали працівників поліції для встановлення обставин, оскільки вони завжди з цього приводу телефонують на номер 102. Хто саме був за кермом автомобілю він сказати не може, оскільки автомобіль, який вони зупинили, здійснив зупинку за 70 м. від них. Він бачив тільки силуєти. Коли вони підійшли до автомобілю та за кермом вже нікого не було, а всі знаходились біля автомобілю. Він не може підтвердити, що за кермом автомобілю перебував саме ОСОБА_1 . Пояснення, які знаходяться в матеріалах справи він власноруч не писав, оскільки їх складали працівники поліції від їх імені, які вони у подальшому підписали.
Старший інспектор ВАП УПП в Одеській області ДПП капітан поліції Желясков Віталій Іванович, який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 506491 від 01.07.2023р та оформлював документи у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на неодноразові виклики суду у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Крім того, інші свідки події, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були повідомлені про дату час та місце розгляду справи належним чином на виклики суду не з'явились.
Розглянувши справу, вислухавши пояснення всіх учасників та дослідивши всі докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, із наведених норм закону вбачається, що відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції несе саме особа, яка керує транспортним засобом.
Однак, в ході судового розгляду було встановлено, що особа, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 01 липня 2024 року, о 00 годині 20 хвилин, на вул.Преображенській,88 у м.Одесі автомобілем Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 , не керував, оскільки ним керував його співпрацівник ОСОБА_2 , та коли вони повертались з робочої наради, їх зупинили працівники громадського порядку, які у подальшому викликали працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки останній надав їм документи на автомобіль, який йому належить, а саме технічний паспорт. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, оскільки правопорушення не вчиняв.
Такі обставини встановлені на підставі показів свідків події, яка сталась, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою.
Інші свідки події, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були повідомлені про дату час та місце розгляду справи належним чином на виклики суду не з'явились. Відповідно до наявних у матеріалах справи їх письмових пояснень від 01.07.2024 р. вони були свідками того, що ОСОБА_1 перебув за кермом автомобілю та у якого були ознаки алкогольного сп'яніння, однак вказані письмові пояснення не можуть бути взяті до уваги судом, виходячи з наступного.
Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_4 , який перебував у складі групи з громадського порядку разом з вищезазначеними свідками, встановити хто був за кермом було неможливо, оскільки автомобіль здійснив свою зупинку за 70 км. від них, у зв'язку з чим стверджувати про те, що водієм був саме ОСОБА_1 , неможливо. Крім того, письмові пояснення, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, власноруч ними написані не були, оскільки, як стверджував ОСОБА_4 , їх написали працівники поліції, а він їх лише підписав. Вказане підтверджується дослідженим у ході судового розгляду справи відео з місця події, з якого вбачається, що працівники поліції, у своєму автомобілі, власноруч написали пояснення від імені вище перелічених свідків, в яких зазначили, що вони написані власноруч ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , та потім вийшли з автомобілю та перелічуючи прізвища осіб надали їм їх для підпису, що є не припустимим та відхиляються судом.
Крім того, долучене до матеріалів справи відео з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції з місця події також не може бути прийнято судом як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки в ньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 та відповідно до нього відеозапис починається в той момент, коли ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на узбіччі проїжджої частини дороги та автомобіль Тойота Хайлендер, державний номерний НОМЕР_1 , перебуває також на узбіччі із вимкнутим двигуном та будь-якуого руху не здійснює.
За такою суперечливості цих доказів сумніви у їх достовірності є очевидними.
Не зважаючи на здійсненні судом заходи для усунення цієї явної суперечності додаткових пояснень не отримано.
Отже, за наявності таких суттєвих сумнівів щодо достовірності наведених доказів суд виходить з презумпції невинуватості.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно норм КУпАП, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд не вбачає достатніх доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: К.О.Лагода