Справа № 476/338/24
Провадження № 3/476/252/2024
25.06.2024 року суддя Єланецького районного суду Миколаївської області Чернякова Н.В., за участю секретаря Минаєвої Н.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївської області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи ЄДСК, проживаючого по АДРЕСА_1
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
25.04.2024 року на розгляд до Єланецького районного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 835638/554 від 23.04.2024 року ОСОБА_1 цього дня близько 14:00 години по АДРЕСА_1 виражався словами нецензурної лайки в адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, суду пояснив, що в той день він разом зі знайомими знаходився біля свого будинку. В цей час ОСОБА_2 проходила по вулиці та побачивши його розпочала з ним сварку, в ході якої вдарила його мітлою, при цьому вона висловлювалася в його адресу словами нецензурної лайки. Він в свою чергу захищався та можливо в ході сварки і висловлювався в адресу потерпілої словами нецензурної лайки, проте згадати цього не може. ОСОБА_2 систематично вчиняє спроби привласнити частину гусей, які він тримає в домашньому господарстві. Також шукає інші приводи щоб посваритись з ним, внаслідок чого між ними виникають сварки. Це все відбувається на протязі тривалого часу, а тому в нього з сусідкою склалися неприязні стосунки. Потерпіла часто зловживає алкогольними напоями та свариться й з іншими сусідами.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 мають давні неприязні відносини, оскільки остання втручається в його з дружиною життя. Внаслідок цього між ними постійно виникають сварки. ОСОБА_2 намагається забрати частину птиці, яку ОСОБА_1 тримає в домашньому господарстві, свариться з ним. Потерпіла часто вживає спиртні напої та свариться з іншими сусідами.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї з ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у вигляді штрафу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниженні інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року визначено, що при розгляді адміністративних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чим були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість) чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності, характеризується порушенням громадського порядку та має бути вчинено в громадському місці, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові від 03.07.2019 року справа №288/1158/16-к) зазначила таке: «За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 не мав прямого умислу на вчиненні дій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 835638/554 від 23.04.2024 року.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 з мотивів явної неповаги до суспільства вчинив дрібне хуліганство та порушив громадський порядок і спокій громадян, матеріали справи не містять.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася та не підтвердила обставини, викладені в протоколі.
Враховуючи визначальну роль протоколу, як доказу підтвердження винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням наявних порушень, суд позбавлений можливості всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, у відповідності до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП та прийняти рішення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
На підставі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд не вбачає в діях ОСОБА_1 хуліганства що полягало у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Н.В. Чернякова