Справа № 361/2220/24
Провадження №2/149/591/24
Номер рядка звіту 36
24.06.2024 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М.Г..,
з участю секретаря Паламарчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія" «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування-
В С Т А Н О В И В : НАСК "ОРАНТА" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.Позовні вимоги мотивує тим, що 06.07.2023р. ОСОБА_2 та НАСК «ОРАНТА» уклали Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (Поліс АТ 4203102) яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Шкода», д.р.н. НОМЕР_1 . 13.09.2023р. сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу «Шкода», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Нісан», д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 11.10.2023 року по справі № 754/13707/23 винною особою за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП визнано ОСОБА_1 . За Постановою суду: «13.09.2023р. в 12.20 годин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Super B д.из. НОМЕР_2 по вул. Катерини Гандзюк, 1 в м.Києві, порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Vissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, після чого, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Skoda Super В д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Катерини Гандзюк, 1 в м. Києві. порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Qashqai д.м.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, після чого, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Винність ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень підтверджується зібраними матеріалами, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення. даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, даними рапорту інспектора патрульної поліції УПП в м. Києві ДПП Будушевського В. від 13.09.2023р., даними відеозапису події дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями водія автомобіля Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 та його поясненнями в суді. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн. в дохід держави.» Тобто, факти встановлені Постановою Деснянського районного суду міста Києва по справі № 754/13707/23 доказування не потребують. Оскільки транспортний засіб «Нісан», д.р.н. НОМЕР_3 було забезпечено полісом страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», то у зв'язку з ДТП та умовами договору ПрАТ СК «Арсенал Страхування» понесло збитки та звернулось до ПАТ НАСК «ОРАНТА» зі зворотною вимогою. Відповідно до рахунку № х6010736 від 20.09.2023 року, страхового акту №ОЦВ-Р- 23-32-98784/1 від 19.10.2023 року, а також розрахунку суми страхового відшкодування до них, розмір страхового відшкодування становив 13 599грн. 38 коп. Відповідно до платіжної інструкції про виплату страхового відшкодування №53119 від 19.10.2023 року з реєстром до неї, ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 13 599грн. 38 коп на рахунок ПрАТ СК «Арсенал Страхування». Отже на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги потерпілого до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних в ДТП збитків, а у відповідача, в свою чергу, виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в розмірі сплаченого позивачем страхового відшкодування Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 20482445, то позивач звернувся до ПАТ "НАСК "ОРАНТА". Оскільки транспортний засіб «Нісан», д.р.н. НОМЕР_3 було забезпечено полісом страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», то у зв'язку з ДТП та умовами договору ПрАТ СК «Арсенал Страхування» понесло збитки та звернулось до ПАТ НАСК «ОРАНТА» зі зворотною вимогою. Відповідно до рахунку №х6010736 від 20.09.2023 року, страхового акту №ОЦВ-Р- 23-32-98784/1 від 19.10.2023 року, а також розрахунку суми страхового відшкодування до них, розмір страхового відшкодування становив 13 599грн. 38 коп. Відповідно до платіжної інструкції про виплату страхового відшкодування №53119 від 19.10.2023 року з реєстром до неї, ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 13 599грн. 38 коп на рахунок ПрАТ СК «Арсенал Страхування».
Відповідно до п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, з метою досудового врегулювання спору, відповідачеві направлено досудову вимогу № 25701 (вих. № 2164/1-2 від 27.11.2020 року), однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо відшкодування завданих збитків в досудовому порядку проведено не було. За таких обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом. Ухвалою суду від 28.05.2024 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, у якій просить розгляд справи провести у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в порядку, передбаченому ЦПК України, що підтверджується повідомлення, яке повернуто за закінченням терміну зберігання. За таких обставин суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи. Враховуючи вищевикладені обставини фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов підлягає задоволенню. Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
06.07.2023 року між ОСОБА_2 та НАСК «ОРАНТА» уклали Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (Поліс АТ 4203102) яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Шкода», д.р.н. НОМЕР_1 (застрахований автомобіль).
У відповідності до умов договору страхування позивач взяв на себе зобов"язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування. З змістом п.1.2.1 Договору, страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з постанови «13.09.2023р. в 12.20 годин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Super В д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Катерини Гандзюк, 1 в м. Києві. порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, після чого, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП. Дана постанова набрало законної сили .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обстаниви встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов"язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала чи постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок вказаної ДТП, застрахованому транспортному засобу Vissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_4 було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Nissan Qashqai д.м.з. НОМЕР_2 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт. На підставі вищезазначеного страхового акту № ОЦВ-Р-23-32-98784/1 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13 599,38 грн.
Відповідно до рахунку № х6010736 від 20.09.2023 року ТОВ"ОТП ЛІЗИНГ", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля Vissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_4 складає 20 267, 10 гривень.
Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування, а також страхового акту та платіжного доручення. Страховиком було визначено та сплочено потерпілій страхове відшкодування в розмірі 20 267, 10 грн. (за вирахуванням суми взаємозаліку по несплаченим страховим платежем у розмірі 13 599,38 грн. - пунк 5 страхового акту).
Отже на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги потерпілого до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних в ДТП збитків, а у відповідача, в свою чергу, виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в розмірі сплаченого позивачем страхового відшкодування.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ № 4203102, то позивач звернувся до ПАТ "НАСК "ОРАНТА".
ПАТ "НАСК "ОРАНТА" - страховиком відповідача, на виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме у відповідності до ст.ст. 12,22,29 цього Закону, було розраховано та виплачено позивачу страхове відшкодування.
Таким чином, ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було визначено та сплачено страхове відшкодування в порядку визначеному спеціальним Законом, а саме в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу та за вирахуванням франшизи.
Відповідно до ч. 16, 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі. Що визначається страховиком (ч.1 ст. 25 ЗУ «Про страхування».)
Згідно з ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне положення міститься у ст. 27 ЗУ «Про страхування».
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Отже страховик виступає замість потерпілого в делікатному зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок з відшкодування шкоди не виконала.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та ст. 38 Закону № 1961-ІV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язвним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотньої вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі ст.ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Отже відносини між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» - в порядку суброгації.
У рішенні по справі «О. Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» no.15809/02і 25624/02 ЕСНR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобіля є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями, та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а цивільно-правова відповідальність відповідача винуватця у ДТП, була застрахована, представник позивача ПАТ "НАСК "ОРАНТА"звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.
Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ПАТ "НАСК "ОРАНТА"») регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та правилами ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 1 зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленого законодавством.
У Постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).На підставі цього висновку Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовой висновок та визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних виплат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як відомо, транспортний засіб є джерелом підвищеною небезпеки, а відтак на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небеспеку.
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилами пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Враховуючи, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Super B д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, підлягає відшкодуванню винною особою на користь позивача, різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 13 599,38 гривень.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оскільки позивачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, то позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15,16, 22,979,1166,1187,1192,1194 ЦК України, статтями 2,12,13,76-81,82,258,259,263-265,353,354 ЦПК України, -
Позовні вимоги ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія" «ОРАНТА» задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія" «ОРАНТА» суму страхового відшкодування в розмірі 13599,38 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія" «ОРАНТА» судові витрати по сплаті судового збору в розмірір 3028 гривень
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ПАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія" «ОРАНТА» (код. ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул Здолбунівська, 7-Д; адреса для листування 01133, м. Київ, вул. Коновальця, 29);
відповідач: ОСОБА_1 ,(РНКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 );
Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ