№ 536/865/24
25 червня 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Клонової І.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яременка О.І.,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,-
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №949380 від 31 березня 2024 року зазначено, що 31 березня 2024 року о 14 год. 45 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 , з якою вони спільно проживають та пов'язані спільним побутом без реєстрації шлюбу, психологічне домашнє насильство, що полягало у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що точну дату та час не пам'ятає, в обідній час доби ОСОБА_2 , з якою він проживав однією сім'єю більше двох років без реєстрації шлюбу, розпочала сварку через ревнощі. Під час цієї сварки були лише крики, нецензурної лайки не було. Подруга ОСОБА_2 , яка прийшла до них додому, не розібралася у ситуації та викликала поліцію. Шкоду ОСОБА_2 він не спричиняв. Коли на місце прибули працівники поліції, вони їм пояснював, що між ними відбулася сварка, а не сімейне насильство, але протокол про адміністративне правопорушення все одно склали. Зазначив, що пояснення, які складені працівником поліції, він підписав, не прочитавши їх, оскільки був схвильований.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Яременко О.І. просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки факт психологічного насильства відсутній, а між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулася сімейна сварка.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що точну дату та час не пам'ятає, вона прокинулася в обідній час та їй зателефонувала подруга ОСОБА_3 , з якою вони домовилися зустрітися. Після цього у неї сталася сварка з ОСОБА_1 , з яким вони разом проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, через ревнощі. В цей час до них прийшла її подруга ОСОБА_3 , яка не розібравшись у ситуації, викликала поліцію. Вона не просила ОСОБА_4 викликати працівників поліції, фактів насильства - ні фізичного, ні психологічного, відносно неї не було.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.
Судом було досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №949380 (а.с.3), згідно даних якого 31 березня 2024 року о 14 год. 45 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 , з якою вони спільно проживають та пов'язані спільним побутом без реєстрації шлюбу, психологічне домашнє насильство, що полягало у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю;
рапорт старшого інспектора-чергового відділення поліції № 2 (м. Кременчук) Головного управління Національної поліції в Полтавській області Мовчана В.А. (а.с.4), із якого вбачається, що 31 березня 2024 року о 14 год. 45 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31 березня 2024 року о 14 год. 44 хв. за адресою: АДРЕСА_1 конфлікт ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який не віддає речі, не пускає до будинку, застосовує фізичну силу. Заявник - ОСОБА_3 ;
довідкою про результати розгляду звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП 31 березня 2024 року за №1198 (а.с.5);
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 31 березня 2024 року (а.с.6), відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила, що 31 березня 2024 року о 14 год. 44 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічного характеру (а.с. 6);
пояснення ОСОБА_4 від 31.03.2024 року (а.с.8), із яких вбачається, що 31 березня 2024 року вона приїхала до своєї подруги ОСОБА_2 , у якої почався конфлікт з її співмешканцем ОСОБА_1 , вона викликала співробітників поліції для врегулювання даного конфлікту (а.с 8).
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Під час судового розгляду справи з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка на ґрунті ревнощів, під час якої рішення щодо виклику працівників поліції було прийнято сторонньою особою - ОСОБА_4 . Наявність сімейної суперечки не свідчить про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, оскільки факт існування такої ситуації між учасниками справи не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку, на підставі досліджених в суді доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі згідно ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173-2, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дні винесення постанови.
Повний текст постанови складено та проголошено 27 червня 2024 року.
СуддяАнна Сергіївна Река