Код суду 233 Справа № 233/3468/24
Вирок
Іменем України
27 червня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023052210000182 від 10.05.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Березівка Березівського району Одеської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину - ОСОБА_6 - 2012 року народження, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України, -
Відповідно до обвинувального акту від 17 червня 2024 року затвердженого прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 :
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17,65Конституції України, ст.17Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11,12,16,40,127,128,129,130,199,216Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.02.2023 року, тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до розташування 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону поблизу АДРЕСА_3 , а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до моменту самостійного прибуття 01.05.2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 94.
Такі умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.407КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця, вчинене в умовах воєнного стану.
17 червня 2024 року між прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч.5 ст.407КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, від якого потерпілих немає.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; йому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше не судимою, має адресу реєстрації та місце мешкання, за сімейним станом - неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працездатний, на медичних обліках в закладах охорони здоров'я за місцем реєстрації - не перебуває, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується негативно.
Перевіряючи, чи відповідає узгоджене сторонами угоди покарання на відповідність загальним засадам призначення покарання, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню - відсутні, цивільний позов - не заявлявся.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в умовах гауптвахти, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.314,373,374,475КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 17 червня 2024 року між прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 02 травня 2024 року.
На підставі ч.5 ст.72КК України - зарахувати ОСОБА_5 попереднє ув'язнення починаючи з 02 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили у строк відбутого покарання з розрахунку один день тримання під вартою в умовах гауптвахти дорівнює одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , як захід забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити та/або направити: прокурору, обвинуваченому і захиснику.
Суддя ОСОБА_1