13 червня 2024 рокуСправа №160/4449/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакова Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/4449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амітек-Спецторг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -
Представник позивача звернувся до суду із письмовою заявою про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/4449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амітек-Спецторг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, в якій просив: Стягнути Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амітек спецторг» (код ЄДРПОУ 43140195) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11000 (одинадцять тисяч гривень) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.
В обґрунтування вказаної заяви, зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 11 000,00 грн., який розраховується наступним чином: - відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 року, укладеним з Адвокатським бюро «Юлії Чміль» та акту про надання правової допомоги були надані наступні послуги: - ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000,00 грн.; - складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду - 4 000,00 грн.; - складання відповіді на відзив - 4000,00 грн.
Від представника відповідача до суду подані письмові заперечення, в яких останній вважає понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу не підтвердженим, не обґрунтованими та не співмірними, у зв'язку з чим, просив відмовити у стягненні таких витрат.
Розглянувши заяву про прийняття додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ст.132 КАС України Позивач зазначає, що очікує нести витрати окрім судового збору, ще й витрати на професійну правничу допомогу у орієнтованому розмірі 15000,00 грн. У відповідності до ст.143 КАС України позивачем буде подано докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, оскільки на разі не можливо визначити остаточний розмір понесених витрат, про що було зазначено у позовній заяві.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024р. по справі №160/4449/24, яке не оскаржувалося та набрало законної сили 01.06.2024р., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амітек-Спецторг» (49000, м. Дніпро, вул.Січових стрільців, 9; ЄДРПОУ 43140195) до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул.Костюшка 1, код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900078/2 від 31.01.2024р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000333 від 31.01.2024р.
У позовній заяві позивачем було зазначено про очікувану суму понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000грн.
Судом встановлено, позивачем до заяви про прийняття додаткового рішення на підтвердження судових витрат представником позивача подано: 1) Копія договору про надання правової допомоги №08/02-24 від 08.02.2024 року; 2) Копія додаткової угоди №1 від 08.02.2024 року до договору про надання правової допомоги №08/02-24 від 08.02.2024 року; 3) Копія Акту про надання правової допомоги за договором №08/02-24 від 08.02.2024 від 15.05.2024 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги №08/02-24 від 08.02.2024 року, укладеного між адвокатським бюро «Юлії Чміль» та ТзОВ «АМІТЕК СПЕЦТОРГ», вартість наданих послуг Бюро визначає після одержання від Клієнта замовлення на надбання юридичної допомоги та виставляє відповідний рахунок. (ні рахунок ні замовлення до заяви не долучені).
Відповідно до п. 3.5. Договору про надання правової допомоги №08/02-24 від 08.02.2024 року за результатами надання юридичної допомоги складається акт, який згідно п.3.6 вважається підписаний, якщо протягом 5 днів Клієнт не надав аргументованих заперечень. Акт складений 16.05.2024.
Так, згідно Акту приймання-передачі наданих послуг за договором №08/02-24 від 08.02.2024 року надано такі послуги:
1. Ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000 грн.
2. Складання позовної заяви у тому числу формування документів для подання позовної заяви з додатками до суду 4000 грн.
3. Складання відповіді на відзив - 4000 грн.
Слід зазначити, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18 та від 02.07.2019 р. у справі №810/795/18.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 21 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 (касаційне провадження №К/9901/29763/20), при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та інансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд зазначає, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу не співмірні із даною категорією спору. Так, предмет спору в цій справі не є складним, спірні правовідносини фактично узагальнені практикою Верховного Суду, не потребує вивчення великого обсягу даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Справа призначена та розглянута, як не складана, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З наданого позивачем Акту приймання-передачі наданих послуг за договором №08/02-24 від 08.02.2024 року вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є видом правової допомоги; не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання - передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Статтею 139 КАС визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, якщо суд встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, він має право не розподіляти витрати на професійну правничу допомогу повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Крім того, дослідивши перелік і зміст поданих позивачем документів, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем на виконання вимог ч.4 ст. 134 КАС України не надано доказів на підтвердження сплати понесених судових витрат на правничу допомогу або розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 11000,00 грн., тому відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про прийняття додаткового судового рішення по справі №160/4449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амітек-Спецторг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова