справа №761/34020/21 Головуючий у І інстанції - Осаулова А.А.
апеляційне провадження №22-з/824/997/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
25 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття, -
установив:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття.
Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 148425 грн., моральну шкоду у розмірі 200000 грн. та судовий збір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні зазначеного вище позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 148425 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4460,62 грн.
31 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 направила до апеляційного суду заяву про вирішення питання, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Сторона позивача з дотриманням норм ч. 8 ст. 141 ЦПК України зробила відповідну письмову заяву та згідно укладеного договору від 08 липня 2021 року та акту прийому-передачі до Договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року правова допомога надана адвокатом та отримана позивачем складає 20000 грн.
30 травня 2024 року ОСОБА_1 сплатила зазначені вище кошти.
Таким чином, стороною позивача надано суду детальний та конкретизований розрахунок витрат, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг адвоката, необхідних для надання правничої допомоги та документи на підтвердження оплати таких послуг ОСОБА_1 .
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21, провадження №61-4799св23
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі, що переглядається: ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що на вимогу п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, попередній розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, окрім сплаченого судового збору, та очікує понести буде визначено з дотримання норм ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 148425 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн. та судовий збір у розмірі 4460,62 грн.
31 травня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з долученими доказами понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подані копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року, додаткова угода №1 від 12 липня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року, акт прийому-передачі до договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року, платіжна інструкція №0.0.3676369104.1 від 30 травня 2024 року на суму 20000 грн., призначення платежу: оплата за послуги, згідно договору про надання правової допомоги від 08 липня 2021 року;
обґрунтувань поважності причин не подання зазначених вище доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 27 червня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба