26 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/159/24
адміністративне провадження № П/990/159/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Петренко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 11 травня 2024 року звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВКСС України, Комісія), в якому просила визнати дії Комісії, що виявились в ухваленні рішення від 14 лютого 2024 року №54/ко-24 про внесення виправлень (далі - рішення №54/ко-24) протиправними.
Позовна заява обґрунтована тим, що дії Комісії під час ухвалення рішення №54/ко-24, що призвели до зміни змісту рішення від 27 листопада 2023 року (виключно саме після ознайомлення з доводами позовної заяви позивача), свідчать про порушення Комісією принципу добросовісності, принципу правової визначеності та принцип «легітимних очікувань», як невід'ємних складових верховенства права
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання дій протиправними.
У судовому засідання представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача зазначила, що оскаржуваними діями не порушуються права позивача, а рішення від 14 лютого 2024 року №54/ко-24 про внесення виправлень є невід'ємною частиною основного рішення від 27 листопада 2023 року і може бути оскаржене лише з ним у сукупності.
Позивач у судовому засідання просила у задоволенні клопотання відмовити, вважає, що нормами Конституції і КАС України гарантовано право на судовий захист.
Суд, заслухавши думку позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію щодо закриття провадження у справі, дослідивши матеріали судової справи, встановив таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Як унормовано частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 24 вересня 2016 року №410/2016 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області строком на п'ять років.
07 червня 2018 року призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1
05 листопада 2023 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами проведеного ВККС України кваліфікаційного оцінювання суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 набрала 571 бал, у зв'язку з чим 27 листопада 2023 року Комісія, на підставі статей 83-86, 93, 101, п. 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», регламенту ВККС України, прийняла рішення №28/ко-23 (далі - рішення №28/ко-23), яким вирішила:
визначити, що суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Єдаменко І.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді набрала 571 бал;
визнати суддю Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
повідомити спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 законодавства у сфері запобігання корупції.
Рішенням Комісії від 14 лютого 2024 року №54/ко-24 внесено виправлення у рішення Комісії від 27 листопада 2023 року №28/ко-23, які не вплинули на резолютивну частину оскаржуваного рішення.
Зокрема, внесено виправлення до пункту 102 рішення Комісії №28/ко-23, зазначено правильним оцінений Комісією критерій професійної етики у 90 балів, а критерій доброчесності - у 78,875 бала; внесено виправлення до розділу «ІІХ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.» рішення №28/ко-23, шляхом викладення таблиці в новій редакції.
Також зазначено, що дане рішення є невід'ємною складовою рішення Комісії №28/ко-23 про визнання судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.
Не погоджуючись з діями Комісії в частині дотримання ними належної правової процедури під час ухвалення рішення №54/ко-24, ОСОБА_1 звернулась до суду.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Тлумачення поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22 березня 2018 року в справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі № 9901/497/18.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пунктів 198 - 202 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (далі - Регламент), Комісія може з власної ініціативи або за заявою учасника засідання виправити допущені у відповідному рішенні описки (неточності, редакційні або технічні помилки, які не впливають на зміст рішення) та очевидні арифметичні помилки.
Заява про виправлення описки передається члену Комісії - доповідачу у справі, в якій прийнято відповідне рішення.
Член Комісії - доповідач у справі впродовж 7 робочих днів здійснює підготовку питання до розгляду та направляє матеріали головуючому у засіданні Комісії у пленарному складі, у складі Палати чи Колегії, якими ухвалено рішення. Комісія у пленарному складі, у складі Палати чи Колегії розглядає матеріали невідкладно у найближчому засіданні Комісії.
Рішення про виправлення описок та/або очевидних арифметичних помилок ухвалюється у засіданні Комісії в порядку ухвалення основного рішення.
Рішення про виправлення описок та очевидних арифметичних помилок є складовою відповідного рішення Комісії, оприлюднюється на веб-сайті Комісії у встановленому для оприлюднення рішення порядку.
Отже, рішення Комісії про виправлення описок та очевидних арифметичних помилок є невід'ємною складовою відповідного рішення Комісії, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання незаконними дій щодо прийняття цього рішення, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства окремо від основного рішення Комісії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржено до суду рішення Комісії від 27 листопада 2023 року №28/ко-23 про визнання судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року (справа №990/14/24) закрито провадження у справі, оскільки рішення ВККС України від 27 листопада 2023 року №28/ко-23 (з урахуванням рішення №54/ко-24 про внесення виправлень) про визнання судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду, що, в свою чергу, унеможливлює розгляд справи по суті спору та є підставою для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Після закриття провадження у справі №990/14/24, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із даним позовом щодо оскарження дій Комісії в процесі прийняття рішення №54/ко-24.
Однак, з урахуванням встановлених обставин, рішення №54/ко-24 не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки воно є складовою частиною рішення Комісії №28/ко-23, провадження щодо якого закрито.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними - задовольнити.
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 27 червня 2024 року.
Головуючий суддя О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
О.О.Шишов
М.М.Яковенко