27 червня 2024 року
м. Київ
справа №240/3222/24
адміністративне провадження № К/990/24399/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.
суддів - Кашпур О.В., Прокопенка О.Б.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області (далі - ВПВР УЗПВР у Житомирській області), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) (далі - Центральне МРУ МЮ (м.Київ)) в якому, уточнивши позовні вимоги, просила: визнати протиправною та такою, що не відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020, вимогу державного виконавця ВПВР УЗПВР у Житомирській області Корнєєва М.М. про здійснення нарахування та виплату підвищення до її пенсії у розмірі визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийняту у виконавчому провадженні ВП №69043672 та скасувати її; визнати протиправними дії начальника УЗПВР у Житомирській області Ковальського М.Р. щодо відмови скасувати незаконну вимогу державного виконавця Корнєєва М.М.; указати зазначеним особам про недопустимість порушення статті 24 Конституції України та заборонити дискримінаційність у питанні винесення вимог державними виконавцями.
Позов обґрунтовано тим, що на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист у справі № 240/1409/21, у межах виконання якого, відповідачем прийнято оскаржувану вимогу. Позивач вважає оскаржувану вимогу є неправомірною, оскільки внаслідок її пред'явлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, розмір її доплати до пенсії, що передбачена статтею 39 Законом України «Про статус та соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зменшився з 13400,00 грн до 3200,00 грн, що суперечить роз'ясненню Міністерства соціальної політики України про застосування норми абзацу четвертого статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, в позові відмовлено.
19 червня 2024 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року. Заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є вимога державного виконавця та дії посадової особи органу ДВС.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ, так як аргументи ОСОБА_1 , зокрема, зводяться до незгоди з порядком виконання резолютивної частини судового рішення у справі №240/14090/21, що набрало законної сили, та доводів недотримання принципу рівності перед законом.
Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні і у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 248, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Б. Прокопенко