27 червня 2024 року
м. Київ
справа №160/12008/23
адміністративне провадження № К/990/11396/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О. Б., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Токарєва Валентина Васильовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незвільнення позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
21 березня 2024 року засобами поштового зв'язку представник позивача повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua), подання касаційної скарги в новій редакції, в якій мають бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказану ухвалу представник позивача отримав засобами поштового зв'язку 29 квітня 2024 року.
07 травня 2024 року засобами поштового зв'язку адвокат надіслав касаційну скаргу в новій редакції, в якій зазначив про наявність у нього електронного кабінету.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року продовжено строк на усунення недоліків поданої касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій мають бути зазначені відомості про наявність або відсутність у адвоката електронного кабінету, а також РНОКПП (за його відсутності - номер і серія паспорта) для перевірки виконання адвокатом вимог ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.
Вказану ухвалу представник позивача отримав засобами поштового зв'язку 04 червня 2024 року.
12 червня 2024 року засобами поштового зв'язку адвокат надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, в якій зазначено про наявність електронного кабінету, а також вказано РНОКПП адвоката Токарєва Валентина Васильовича.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді -доповідача ОСОБА_2 у період з 10 червня 2024 року по 24 червня 2024 року включно, подана касаційна скарга в новій редакції на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу судді із відпустки.
Так, Верховний Суд, маючи технічну можливість, перевірив за РНОКПП наявність електронного кабінету ЄСІТС шляхом надіслання запиту на отримання відповідної інформації щодо адвоката ОСОБА_3 .
Після здійснення відповідної перевірки, колегія суддів констатує про виконання заявником вимоги ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є правомірність незвільнення позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Токарєва Валентина Васильовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко В.М. Соколов