Справа № 560/6997/24
іменем України
27 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.12.2017.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ,2502 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації, а саме по 20.12.2023.
Ухвалою від 13.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 18.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху після відкриття провадження.
26.06.2024 від позивача надійшла заява на усунення недоліків, в якій просить поновити строку звернення до суду з цими позовними вимогами.
В обґрунтування заяви зазначено, що в України діє воєнний стан, водночас позивач с учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій.
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує наступне.
Введення воєнного стану є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність у державі в цілому. Проте між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. Отже, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану; якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події; також, який строк звернення після введення воєнного стану тощо), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися до суду з позовом.
Питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку; однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Протягом усього періоду часу впровадження воєнного стану Хмельницький окружний адміністративний не припиняв працювати та приймати позовні заяви. Тобто, воєнний стан об'єктивно жодним чином не перешкоджав своєчасному зверненню позивача до суду з позовом.
Крім того, отримання позивачем статусу учасника бойових дій не є безумовною підставою для строку звернення з позовом до суду, оскільки позивач не надав суду доказів безперервного перебування на території ведення бойових дій з 20.12.2023 до 20.03.2024.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, обставини якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, наслідком невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що постановлена після відкриття провадження у справі, є залишення позовної заяви без розгляду.
Оскільки причини, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення, суд визнає неповажними, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись частиною 3 статті 123, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський