Справа №601/905/24
Провадження № 2/601/343/2024
27 червня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання: Бончик А.П.
провівши відкрите засідання по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулось з позовом в суд до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 4869695 про надання споживчого кредиту від 04.10.2021 у розмірі 41314 гривень 56 копійок, судові витрати у розмірі 2 147.20 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.10.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір позики № 4869695 про надання споживчого кредиту, на суму 20000.00 гривень, строком 30 днів, з терміном повернення кредиту 03.11.2021.
03.11.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 200,00 гривень. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів до 03.12.2021, з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
03.12.2021, 21.12.2021, 20.01.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму нарахованих на той час процентів. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 7 днів до 08.12.2021, з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
05.02.2022 та 22.02.2022 відповідач здійснив часткову оплату на рахунок кредитора в розмірі 2510грн. та 260 грн. Надалі оплати відповідач не здійснював.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору, кредитний договір було автогіролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснювала.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як фактором було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідачку, шляхом направлення на електронну пошту simoraolesan@gmail.com зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги на відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 19724.59 гривень - тіло кредиту, 21589.97 гривень - сума процентів за користування кредитом. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позов не надходив. 28.10.2023 на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області повернувся конвент з відміткою про відмову відповідача в отриманні поштового відправлення.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явилися. Від представника позивача наявна заява про слухання справи у його відсутність.
Відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
04.10.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір позики № 4869695 про надання споживчого кредиту, на суму 20000 гривень, строком 30 днів, з терміном повернення кредиту 03.11.2021. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С972778», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Встановлено, що на підтвердження укладання Договору № 4869695 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», стороною позивача було надано електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором «С972778», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.
Згідно приписів статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Таким чином, підписання відповідачкою договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено та підтверджується доказами поданими стороною позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_1 від 28.02.2017, видане Національним банком України. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 № 756.
18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як фактором було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 18.04.2023 до Договору факторингу № 18.04/23-Ф від 18.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 41314,56 гривень.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за електронним договором позики №№ 4869695 від 04.10.2021.
Отже судом було встановлено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Представник позивача у позові вказує, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором.
Як встановлено та підтверджується Кредитним договором, сума отриманого кредиту ОСОБА_1 складає 20000 гривень (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (03.11.2021) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п. 1.4. Кредитного договору) (а.с.17).
Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Підписавши 04.10.2021 договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.2. Договору).
Як встановлено, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 20000.00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Стороною позивача доведено, що кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_2 . Послуги надавались, відповідно до умов Договору про організацію переказу платежів №087/20-П від 08.07.2020, укладеного між ТОВ ФК «Контрактний дім» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Згідно копії витягу Реєстру боржників від 18.04.2023 заборгованості за договором № 4869695 від 04.10.2021 та розрахунку заборгованості( картки обліку Договору) заборгованість ОСОБА_1 складає 41314.56 гривень, з яких:
- 19724.59 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 21589.97 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Після придбання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за Кредитним договором.
Як встановлено, 03.11.2021 відповідач ОСОБА_1 здійснив часткову оплату на рахунок Кредитора у сумі 200.00 гривень - оплата нарахованих процентів за користування кредитом, 03.12.2021- 11350,98 грн., 21.12.2021- 7000 грн., 05.02.2022-2510 грн., 22.02.2022-260 грн..
20.01.2022 відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті нарахування процентів, а тому відповідно до п.4.3 договору пролонгація відбулася на 90 календарних днів.
Отже, під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за кредитним договором № 4869695 від 04.10.2021.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне: матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07.2023, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" та адвокатом Столітній М.М., копію звіту від 28.09.2023 про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 28.09.2023 та копії платіжної інструкції № 3953 від 14.03.2024, відповідно до яких ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000. 00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено повністю, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПКУкраїни,ст.ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (місцезнаходження: вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, місто Київ, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 4869695 від 04.10.2021 у розмірі 41314 (сорок одна тисяча триста чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (місцезнаходження: вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, місто Київ, код ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422.40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, місто Київ, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий: