Справа № 944/2941/24
Провадження №2-о/944/206/24
27.06.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Матвіїва І.М.
з участю секретаря судового засідання Леньо Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа заінтересована особа Яворівська міська рада Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити, що він, є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за бабцею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує постійного стороннього догляду.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що він, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник здійснює постійний догляд за пристарілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою похилого віку та особою з інвалідністю другої групи, згідно висновку ЛКК №139 - наявність когнітивних порушень у громадян похилового віку встановлено діагноз: розлади психіки внаслідок орг. ураження судин головного мозку з вираженим депресивно-тривожним синдромом, когнітивними розладами, порушенням соціальної адаптації та інших хвороб яка потребує постійного стороннього догляду. Бабці потрібний постійний догляд, та лише заявник здатний його здійснювати, оскільки з ними більше ніхто не проживає, а остання часто хворіє, неодноразово проходить лікування та не здатна самостійно себе обслуговувати та пересуватися.
Заявник є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших осіб, які б могли здійснювати постійний догляд не має. Встановлення факту здійснення постійного догляду бабусі необхідно заявнику для відстрочки від мобілізації до ЗСУ. Просить заяву задовольнити та встановити факт, що має юридичне значення.
Ухвалою судді від 07.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, щодо поданої заяви покладаються на розсуд суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду
справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24.06.2024, є дата складення повного судового рішення 27.06.2024.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною 3 ст.294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт 2 частини 1 статті 315 ЦПК України).
У силу п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №066 від 14.05.2024 виданої ОСББ «Січових Стрільців - Возз'єднання».
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом другої групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою серії ВТЄ №051736 від 04.10.1990 року.
Відповідно до висновку №139 (І) КНП ЯМР ЛО «Яворівська районна центральна лікарня» - розлади психіки внаслідок орг. ураження судин головного мозку з вираженим депресивно-тривожним синдромом, когнітивними розладами, порушенням соціальної адаптації та інших хвороб яка потребує постійного стороннього догляду.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою похилого віку (88 років, за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, до категорії людей старечого віку належать особи віком старше 75 років). ОСОБА_2 , за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією висновку №139 (ІІ) від 15.02.2024, виданого Яворівською ЦРЛ.
Інших осіб, які б могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 не має.
В чинному законодавстві відсутня адміністративна послуга з отримання документу, який би підтверджував факт того, що заявник самостійно доглядає та утримує свого дідуся старечого віку. Відповідно даний факт, може бути встановлений виключно рішенням суду, прийнятим в порядку непозовного цивільного судочинства, що підтверджується численною судовою практикою в таких справах.
Встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 необхідне заявнику для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 3 Конституції України, визначено, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Статею 49 передбачено, що «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».
Статтею першою Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами. Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, зумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туалет, потребують допомоги при прогулянках тощо).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися…».
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за особою, яка цього потребує.
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси особи старечого віку, яка потребує стороннього догляду. Інших обставин, які б спростовували твердження заявника, не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,81,263-265,293, 295-300,315 ЦПК, суд,
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа заінтересована особа Яворівська міська рада Львівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом другої групи загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27 червня 2024 року.
Сторони у справі:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Виконавчий комітет Яворівської міської ради Львівської області, код ЄДРПОУ 33213539, адреса місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район, м.Яворів, вул.Львівська,15.
Суддя І.М.Матвіїв