Номер провадження 22-ц/821/982/24 Справа № 712/11457/19
25 червня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.
секретаря Мунтян К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 від 06 червня 2024 року про відвід суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В. та Новікова О. М. від розгляду апеляційної скарги Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Перший відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство юстиції України, боржник: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби,
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби - задоволено частково.
Визнано бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі № 712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406.
Зобов'язано державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в провадженні якого перебуває виконавче провадження №68129406 визначити час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною відповідно до пункту 5 розділу ІХ Інструкції № 512/5.
В іншій частині скарги - відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням Перший відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 .
Автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду вказаної скарги визначено колегію суддів: Василенко Л. І. (суддя-доповідач), Бородійчук В. Г., Карпенко О. В.
03 травня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшли матеріали даної справи.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2024 року проведена заміна у складі колегії у зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді-члена колегії Бородійчука В. Г. Новий склад колегії: Василенко Л. І. (суддя-доповідач), Карпенко О. В., Новіков О. М.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 травня 2024 року розгляд справи призначено на 06 червня 2024 року на 15:00 год з повідомленням учасників справи.
06 червня 2024 року перед судовим засіданням через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М. від розгляду апеляційної скарги Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Перший відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство юстиції України, боржник: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби.
Підставами для відводу суддів Чернявська М. В. зазначила п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та вказала, що судді Василенко Л. І., Карпенко О. В., ОСОБА_3 не можуть брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягають відводу.
Щодо недовіри суддям Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І. та Карпенко О. В., ОСОБА_1 , зазначила, що Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до своєї апеляційної скарги від 03 травня 2024 року додав доказ надсилання копії апеляційної скарги на адресу електронної пошти, що не є електронним кабінетом, що зареєстрований в модулі (підсистемі) ЄСІТС, а тому не виконав свого процесуального обов'язку, що встановлений статтею 43 ЦПК України.
Судді Василенко Л. І. та Карпенко О. В., неналежно перевірили апеляційну скаргу від 03 травня 2024 року на відповідність до вимог статті 357 ЦПК України, та порушили принципи верховенства права та рівності сторін між ОСОБА_1 та скаржником.
Таким чином судді Василенко Л. І. та ОСОБА_4 не викликають довіру у ОСОБА_1 та ОСОБА_1 має підозри у недостатній неупередженості суддів, а тому суддя Василенко Л. І. та суддя Карпенко О. В. повинні бути відведені від розгляду справи №712/11457/19 у будь якому провадженні за участю ОСОБА_1 .
Щодо недовіри судді Черкаського апеляційного суду Новікову О. М., ОСОБА_1 вказала, що 24 травня 2024 року відповідно до повторного авторозподілу справи між суддями, до складу колегії Черкаського апеляційного суду, що розглядає справу №712/11457/19, увійшов ОСОБА_3 .
Вже за участі судді Новікова О. М. 03 червня 2024 року була постановлена ухвала про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження. Тобто фактично колегія суддів за участю судді Новікова О. М. перевірила інформацію у справі на достовірність на відповідність фактичним обставинам справи.
Тобто суддя Новіков О. М. мав змогу перевірити інформацію щодо форми та змісту апеляційної скарги від 03 травня 2024 року та встановити інформацію щодо невідповідності скарги до вимог статті 357 ЦПК України.
В силу зазначених обставин ОСОБА_1 проявляє недовіру і судді ОСОБА_3 , оскільки має сумніви в безсторонності судді.
Зазначає, що цим відводом не заявляє про свою незгоду з прийнятими процесуальними рішеннями колегією суддів Черкаського апеляційного суду у складі Василенко Л. І., ОСОБА_4 та Новікова О. М., проте усвідомлює, що при прийнятті тих чи інших процесуальних рішень, зазначені судді керуються своїми внутрішніми переконаннями та не є об'єктивними.
Разом з цим зазначені судді вже брали участь у розгляді справи №712/11457/19 за участі ОСОБА_1 та вже мають чітко сформовані суб'єктивні ставлення до всіх учасників справи, а тому в очах стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо безсторонності та неупередженості кожного члена колегії суддів.
Заявляє відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду у складі Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М., у провадженні № 22-ц/821/982/24, справа № 712/11457/19 та у зв'язку з вищевикладеним просить при розгляді цієї справи застосувати практику ЄСПЛ щодо інституту відводів як джерела права.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, обставини справи, доводи поданого відводу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність його розгляду в судовому засіданні в час призначений для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію учасників справи, перевіривши доводи заяви про відвід, дослідивши матеріали справи з цього приводу, колегія суддів приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є підставами для відводу колегії суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М., від розгляду даної апеляційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
Отже, заявляючи відвід, заявник повинен навести дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Крім того, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, встановлено, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В, Новікова О. М. неналежне забезпечення такими суддями, визначеної для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод заявника.
Верховний Суд в ухвалі від 03.10.2023 у справі № 910/4462/22 зазначив, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію, доказів які містяться в матеріалах справи. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.
Таким чином, сама по собі незгода заявниці із судовим рішенням судді Черкаського апеляційного суду у справі № 712/11457/19, в іншому провадженні, не може бути підставою для відводу у даному судовому провадженні.
Дослідивши заявлений відвід, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заяви про відвід колегії суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І., Карпенко О. В., Новікова О. М., по своїй суті зводяться зокрема до незгоди заявника із прийнятими судовими рішеннями у даній справі, за участі вказаних суддів, що відповідно до ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу колегії суддів.
Отже, вказані в заяві підстави для відводу колегії суддів не є «іншими обставинами», які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06 червня 2024 року про відвід суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В. та Новікова О. М. від розгляду апеляційної скарги Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Перший відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство юстиції України, боржник: ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 27 червня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков