26 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15504/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Завод супутник"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024
(головуючий - Корсак В.А., судді Євсіков О.О., Алданова С.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024
(суддя - Картавцева Ю.В.)
у справі №910/15504/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод супутник"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13"
про стягнення 888 586,58 грн,
У 2023 році Приватне акціонерне товариство "Завод супутник" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" про стягнення 888 586,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди №701 від 16.01.2017, з огляду на що позивач просить суд стягнути неустойку за неповернення орендованого майна у розмірі подвійної орендної плати (888 586,58 грн).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/15504/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, у позові відмовлено повністю.
04.06.2024 Приватне акціонерне товариство "Завод супутник" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/15504/23 разом з клопотанням про звільнення від спати судового збору.
07.06.2024 до Верховного Суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод супутник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/15504/23. У вказаних запереченнях заявник просить відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на те, що касаційна скарга у справі №910/15504/23 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Завод супутник", з урахуванням поданих заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору в справі №910/15504/23 є стягнення 888 586,58 грн, тобто ціна позову є меншою за п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які передбачені пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що справа має виняткове значення для скаржника, так як стосується захисту його фундаментальних прав та законних інтересів. Окрім того вказує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб, що передали своє майно в оренду та зіткнулися з труднощами в його поверненні, через недобросовісних орендарів, які не лише нехтують своїми зобов'язаннями щодо сплати орендної плати, але й після розірвання договору внаслідок порушення його основних умов не повертають сам об'єкт оренди, чим завдають значної шкоди власникам майна, позбавляючи його можливості використовувати майно за призначенням.
Розглянувши наведені підстави, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження, оскільки посилання скаржника на те, що справа №910/15504/23 має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про значний суспільний інтерес та винятковість справи для скаржника.
Суд зазначає, що незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №910/15504/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод супутник" подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод супутник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/15504/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод супутник" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/15504/23.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй