майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"27" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/505/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром"
до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"
про стягнення 56755,77 грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про стягнення 56755,77 грн., з яких: 54389,96 грн. основного боргу, 222,91 грн. 3% річних та 2142,90 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.05.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
05.06.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.23-42).
10.06.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.43-49).
13.06.2024р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.50-55).
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного сторонами договору №11-012-24 від 04.03.2024 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 217559,86грн.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 54389,96 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 2142,90 грн. пені та 222,91 грн. 3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив укладення договору сторонами, оскільки він підписаний зі сторони ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" неуповноваженою особою.
Надав суду докази сплати боргу в сумі 54389,96 грн. та просив закрити провадження у справі в цій частині.
Відносно вимог позивача про стягнення річних та пені, відповідач вважає безпідставним їх нарахування, у зв'язку з відсутністю доказів понесення позивачем збитків.
Позивач не погодився із запереченнями відповідача та вказав, що Бучко П.А., який підписував договір від імені відповідача, діяв на підставі статуту та довіреності № 1 від 01.01.2024.
Щодо відсутності доказів понесення збитків зазначив, що річні та пеня нараховуються незалежно від наявності/відсутності збитків внаслідок порушення зобов'язання.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
04 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод залізобетонних шпал" (покупець) було укладено договір № 11-012- 24, згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору, у відповідно з цим договором постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію, далі товар, відповідно до специфікації № 1, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Найменування товару: зварювальні матеріали, металопрокат в асортиментів (а.с.4-5).
Приписами п. 5.1 договору визначено, що загальна вартість товару за даним договором складає: 217559,86 грн., в тому числі ПДВ-20% 36259,98 грн.
Відповідно до п.6.2 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар частинами, залежно від реального фінансування покупця, протягом 14 календарних днів з моменту (дня) поставки товару.
Приписами п.п. 10.2 договору погоджено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості з моменту й виникнення і до моменту її сплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Зі сторони ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" договір підписав заступник генерального директора Бучко Павло, який діяв на підставі статуту та довіреності №01 від 01.01.2024 р.
Додатком №1 до договору - Специфікація №1 сторони погодили перелік та вартість товару, який має бути поставлений (а.с.6).
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 217559,86 грн., що підтверджується видатковою накладною №484 від 04 березня 2024 року підписаною представниками сторін та завіреною їх печатками (а.с.7).
У зв'язку з непроведенням повної оплати за отриманий товар, ТОВ "Продмаркетпром" звернулось до суду з позовом до ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" про стягнення 56755,77 грн., з яких: 54389,96 грн. основного боргу, 222,91 грн. 3% річних та 2142,90 грн. пені.
Після відкриття провадження у справі відповідач платіжною інструкцією №585 від 31.05.2024р. сплатив позивачу кошти в сумі 54389,97 грн. призначенням платежу: "Сплата за зварювальні матеріали, металопрокат в асортименті зг дог №11-012-24 від 04.03.24р., рах №357 від 04.03.24р." (а.с.47).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини поставки товару на підставі договору №11-012-24 від 04.03.2024р.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару та обов'язок останнього провести розрахунки на суму 54389,96 грн., підтверджено належними доказами.
Згідно платіжної інструкції №585 від 31.05.2024р., після відкриття провадження у справі відповідач погасив існуючу заборгованість за отриманий товар в сумі 54389,97 грн. (а.с.47).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Виходячи з викладених позивачем фактів поставки товару та враховуючи надані відповідачем докази проведення розрахунків, які свідчать про відсутність предмета спору в частині заборгованості за поставлений товар у розмірі 54389,96 грн. на день розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Відносно заперечень відповідача про те, що договір №11-012-24 від 04.03.2024р. зі сторони ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що договір №11-012-24 від 04.03.2024р. від імені ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" підписав заступник генерального директора ОСОБА_1 та завірив його печаткою товариства.
Вказана особа діяла на підставі статуту та довіреності №01 від 01.01.2024 р.
Згідно ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Суд зауважує, що відповідач вказуючи про підписання договору неуповноваженою особою, одночасно сплачує існуючу за ним заборгованість, тобто вчиняє дії, що свідчать про схвалення правочину вчиненого представником.
Суд також звертає увагу, що підпис ОСОБА_2 на договорі завірено круглою печаткою товариства.
Верховний Суд у своїх постановах від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16 виклав правову позицію, згідно якої, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Доказів втрати, псування або заміни печатки ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" матеріали справи не містять.
За відсутності доказів відкликання відповідачем довіреності №01 від 01.01.2024 р., вказаної в договорі, та враховуючи суперечливу поведінку останнього щодо одночасного невизнання договору та погашення боргу за ним, суд не приймає до уваги заперечення щодо відсутності повноважень ОСОБА_2 .
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені та річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як було зазначено вище, п.10.2 договору погоджено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості з моменту й виникнення і до моменту її сплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача 2142,90 грн. пені, обрахованої за період з 19.03.2024р. по 26.03.2024р. на суму 108779,93 грн., з 27.03.2024р. по 29.04.2024р. на суму 54389,96 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок, суд встановив, що нарахування 2142,90 грн. пені здійснено у відповідності з нормами чинного законодавства та умовами договору, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 222,91 грн. 3% річних, нарахованих за періоди з 19.03.2024р. по 26.03.2024р. на суму 108779,93 грн., з 27.03.2024р. по 29.04.2024р. на суму 54389,96 грн.
Зазначений розрахунок є законним та обгрунтований, а заявлена позивачем сума 222,91 грн. 3% річних підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Відносно доводів відповідача про безпідставність нарахування річних та пені, у зв'язку з відсутністю доказів понесення позивачем збитків, суд зауважує наступне.
Неустойка (штраф, пеня) - це один із способів забезпечення зобов'язання, що являє собою грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Особливістю неустойки є те, що для її стягнення немає необхідності доводити наявність збитків, достатньо лише самого факту порушення договору.
Відносно правової природи 3 % річних, то формулювання статті 625 ЦК України орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер процентів.
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, що належать до сплати кредиторові.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2365,81 грн., з яких: 222,91 грн. 3% річних, 2142,90 грн. пені.
В частині стягнення 54389,96 грн. боргу суд закриває провадження у справі за п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі мінімальної ставки 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №4440 від 07.05.2024р. (а.с.3).
Приписами ст. 231 ГПК України обумовлено обов'язок суду в разі закриття провадження у справі вирішити, зокрема, питання про повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, оскільки спір виник через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір, сплачений в розмірі мінімальної ставки судового збору для вимог майнового характеру в сумі 3028,00грн. без вирішення питання про повернення судового збору з державного бюджету.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Маяковського, 78, код ЄДРПОУ 00282406)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (10001, м.Житомир, вул.Сергія Параджанова, 90, код ЄДРПОУ 36863714):
- 222,91 грн. - 3% річних;
- 2142,90 грн. - пені;
- 3028,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 54389,96 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з складення судового рішення.
Рішення складено: 27.06.24
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи