Справа №: 486/1050/24 Провадження № 2-з/486/19/2024
26 червня 2024 року м. Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та припинення права власності на майно,
19.06.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та припинення права власності на майно.
Одночасно надала до суду заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на наступне майно, а саме: автомобіль Skoda Octavia, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 , власником даного автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість транспортного засобу станом на 28.05.2024 року становить 894550,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини транспортного засобу становить 447275,00 грн.; трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68 кв.м., житловою площею - 42,8 кв.м. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за вказаною адресою є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна, 03.06.2024 року ринкова вартість вбудованої трикімнатної житлової квартири становить - 1054000,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини вказаної квартири становить - 527000,00 грн.
Подана заява обґрунтована тим, що 20.09.2008 року заявник (позивач) з відповідачем зареєстрували шлюб в відділі реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, за актовим записом № 250. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей. Протягом останнього року стосунки з відповідачем змінилися. Зникли почуття кохання, взаєморозуміння і взаємоповаги. Фактично сім'я припинила своє існування. Заявнику стало відомо про чисельні подружні зради у зв'язку з чим подальше збереження родини просто неможливе. На день звернення з даною позовною заявою до суду у провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває справа за її позовною заявою про розірвання шлюбу. Оскільки, добровільної домовленості щодо поділу майна подружжя вони не досягли, вона звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя. Предметом спору по даній справі є набуте майно між ними під час шлюбу, а саме: автомобіль Skoda Octavia, 2021 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , та трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68 кв.м., власником даного майна є ОСОБА_2 . Зазначає, що в неї є підстави на все це майно належить її на праві спільної сумісної власності у розмірі 1/2 частини, тому відповідачем не може бути відчужено зазначене майно на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, є необхідним та достатнім для ефективного захисту та поновлення її порушених прав. Вважає, що з метою забезпечення виконання рішення суду необхідно накласти арешт на спільне придбане з відповідачем майно, так як квартира та транспортний засіб знаходяться в розпорядженні останнього і він може його продати, що завдавсь шкоду законним правам та інтересам її.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження (ст. 153 ЦПК України).
19.06.2024 року згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, деталі наведені в лозі протоколу призначення.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року визначено головуючого суддю по розгляду заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів ч.1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.09.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб в відділі реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, за актовим записом №250, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 20.09.2008 року.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що автомобіль Skoda Octavia, 2021 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість транспортного засобу станом на 28.05.2024 року становить 894550,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини транспортного засобу становить 447275,00 грн.
Згідно копії Інформаційної довідки №380965119 від 31.05.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження лб'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зазначено, що трикімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68 кв.м., житловою площею - 42,8 кв.м., власником даної квартири за вказаною адресою є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна від 03.06.2024 року ринкова вартість вбудованої трикімнатної житлової квартири становить - 1054000,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини вказаної квартири становить - 527000,00 грн.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною шостою та сьомою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 року у справі №910/1200/20).
У постанові від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №910/1200/20 та від 31.01.2023 року у справі №295/5244/22.
Разом з тим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №922/3537/17 (провадження №12-127гс19).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та припинення права власності на майно.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що не накладення арешту на майно може призвести до утруднення або і взагалі невиконання рішення суду, оскільки відповідач у будь-який час може відчужити все своє майно, що є його власністю.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2020 року по справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Так обраний заявником захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Необхідності вжиття заходів зустрічного забезпечення суд не вбачає. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу забезпечення позову, який вже поданий до суду.
Загальна вартість майна на яке заявник просить накласти арешт може становити 1948550,00 грн., тоді як ціна пред'явленого позову складає 1054000,00 грн.
При цьому, обраний заявником вид забезпечення позову як накладення арешту на спірні транспортний засіб та квартиру не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки такий захід забезпечення не позбавляє права користування майном, а лише обмежує можливість відчужування спірного майна.
Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та припинення права власності на майно, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно:
-автомобіль Skoda Octavia, 2021 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 : НОМЕР_2 , власником вказаного автомобілю згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного-засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість транспортного засобу станом на 28.05.2024 року становить 894550,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини транспортного засобу становить 447275,00 грн.;
-трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 68 кв.м., житловою площею - 42,8 кв.м. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за вказаною адресою є ОСОБА_2 . Згідно висновку про вартість майна, 03.06.2024 року ринкова вартість вбудованої трикімнатної житлової квартири становить - 1054000,00 грн., а ринкова вартість 1/2 частини вказаної квартири становить - 527000,00 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін