Справа № 523/7632/24
Провадження №2-о/523/345/24
"25" червня 2024 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі (65102, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі (65102, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Заявником зазначено заінтересованою особою по справі Суворовську державну нотаріальну контору у м. Одесі, однак нотаріальна контора у даній категорії справ не може бути заінтересованою особою, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус наділений державою обов'язками посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою наданням їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії. (ст. 9 Закону).
Заявником залучено Суворовську державну нотаріальну контору у м. Одесі до участі у справі у зв'язку з тим, що зазначеною нотконторою заведено спадкову справу після померлого ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При розгляді спорів щодо спадкування належним відповідачем (в даному випадку заінтересованою особою) є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі (відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”). При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того заявниця просить факт належності їй та померлому ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло, що видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.09.1993 року, та як зазначила заявниця, в ньому зроблено помилки в прізвищах власників.
На думку суду, зазначений орган також необхідно залучити до участі у справі у якості заінтересованої особи.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 травня 2024 року заява була залишена без руху, а заявнику наданий строк для усунення недоліків, який складає п'ять днів з дня отримання ухвали.
Рекомендоване повідомлення про відправлення позивачу копії ухвали суду від 07 травня 2024 року повернулось на адресу суду 08 червня 2024 року без вручення адресату з відміткою - адресат відсутній за зазначеною адресою. Заявник тривалий проміжок часу долею справи не цікавиться.
Таким чином, заявником недоліки заяви, що викладені в ухвалі суду 07 травня 2024 року не усунуто та заявник значний терміну час долею справи не цікавиться.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою, суддя вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявнику, в зв'язку з не усуненням недоліків та роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Суворовська державна нотаріальна контора у м. Одесі (65102, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, буд. 36-Г) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя