27.05.24
Справа № 646/6194/19
№ провадження 6/646/286/2024
27.05.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
Представник КП «Харківводоканал» звернувся до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 10.09.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року в розмірі 2779 грн. 37 коп., індекс інфляції 774 грн. 69 коп., 3 % річних від простроченої суми 224 грн. 58 коп., всього 9047 грн. 06 коп. та судового збору у розмірі 192 грн. 10 коп. у рівних частинах з кожного, який набрав законної сили 01.11.2019 року. Але КП «Харківводоканал» пропустив строк на пред'явлення судового наказу до виконання з поважних причин, оскільки не отримав копію судового наказу.
У зв'язку з чим представник КП «Харківводоканал» просив поновити строк на пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року в розмірі 2779 грн. 37 коп., індекс інфляції 774 грн. 69 коп., 3 % річних від простроченої суми 224 грн. 58 коп, всього 9047 грн. 06 коп. та судового збору у розмірі 192 грн. 10 коп. . у рівних частинах з кожного.
Представник заявника та боржники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлялись завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).
Як встановлено під час судового розгляду, 10.09.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова виданий судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року в розмірі 2779 грн. 37 коп., індекс інфляції 774 грн. 69 коп., 3 % річних від простроченої суми 224 грн. 58 коп., всього 9047 грн. 06 коп. та судового збору у розмірі 192 грн. 10 коп. у рівних частинах з кожного. Строк пред'явлення виконавчого документу пропущений в зв'язку із тим, що копію судового наказу не отримано заявником з поважних причин.
Положеннями п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 року, п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 року, п. 37).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013.
Статтею 433 ЦПК України передбачено поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України».
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Ухвалою від 28.04.2020 року в рамках справи № 338/464/15-ц Верховний Суд підтримав наступну позицію: «Також суд зазначає, що поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язується не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Так, причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Метою ст. 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та враховуючи поважні причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 258-261, 353-355, 433 ЦПК України, суд -
Заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення- задовольнити.
Поновити пропущений строк для пред'явлення судового наказу, виданого 10.09.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 646/6194/19, провадження № 2-н/646/1528/2019 за заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 року по 30.06.2019 року в розмірі 2779 грн. 37 коп., індекс інфляції 774 грн. 69 коп., 3 % річних від простроченої суми 224 грн. 58 коп., всього 9047 грн. 06 коп. та судового збору у розмірі 192 грн. 10 коп. у рівних частинах з кожного.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя