Справа №:755/10458/24
Провадження №: 1-кп/755/1249/24
"27" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100000000636 від 21.05.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, працюючого неофіційно до затримання експедитором, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
З Київської міської прокуратури до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100000000636 від 21.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Перевіривши обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд вважає, що є достатні підстави для його призначення до судового розгляду.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокуророві, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Судовий розгляд за відсутністю клопотань учасників необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю сторін кримінального провадження.
Крім того, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
На цей час обвинувачений, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.
Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує наступне.
В судовому засіданні судом встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, із середньою освітою, неодружений, військовозобов'язаний, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Обвинувачений ОСОБА_3 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, раніше судимий.
Так суд враховує, що ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, його особу, а саме відсутність у нього підтверджених сталих соціальних зв'язків, що свідчить про можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також судом враховано, що ОСОБА_3 має задовільний стан здоров'я, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв'язки, так само суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень 00 копійок, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. ст. 177,178, 179, 183, 194, 314, 315, 369-372, 376 КПК України,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100000000636 від 21.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України призначити до судового розгляду на 13 годину 30 хвилин 27 червня 2024 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 26.08.2024 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя