Справа № 755/18099/21
"27" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.,
з секретарем Цалко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бикова Валерія Олександровича про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності, визнання права на спадкування другої черги за законом,
позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бикова Валерія Олександровича про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності, визнання права на спадкування другої черги за законом.
Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 27 червня 2023 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 18 квітня 2024 року позивач та представник позивача не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 18 квітня 2024 року відкладено судовий розгляд на 27 червня 2024 року.
Крім того, судом на адресу позивача надіслано лист з роз'ясненнями положень ст. 257 ЦПК України.
В судове засідання, призначене на 27 червня 2024 року позивач та представник позивача не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки позивач суду не повідомив. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та представника позивача в судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи з його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи з його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явилася до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не зверталася, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1, ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бикова Валерія Олександровича про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності, визнання права на спадкування другої черги за законом залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна