Справа № 132/1721/24
Провадження №1-кп/132/289/24
Вирок
Іменем України
19 червня 2024 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024025220000044 від 27.05.2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, безробітного, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
Прокурора Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого ОСОБА_3 ,
27 травня 2024 року близько 13 год. 50 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 та малолітнім сином ОСОБА_6 у автомобілі «ВАЗ 2105», яким керував ОСОБА_3 , проїздили поруч зі смітником по АДРЕСА_2 .
У цей час ОСОБА_3 помітив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом І групи з обмеженими фізичними можливостями та пересувався на інвалідному візку у вказаному місці.
Побачивши ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи вседозволеність, демонструючи власну зверхність, з мотивів демонстративної зневаги до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, керуючись внутрішніми чинниками сфокусованими в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення, використовуючи малозначний привід, бажаючи самоствердитись за рахунок публічного приниження людини з обмеженими фізичними можливостями у присутності свого знайомого та малолітнього сина, які спостерігали за його протиправними діями, діючи із винятковим цинізмом, розпочав голосно висловлювався до ОСОБА_7 нецензурною лайкою із погрозами застосуванням фізичного насильства та тортур, акцентуючи увагу на фізичних вадах потерпілого.
Продовжуючи свою протиправну поведінку, ОСОБА_3 вийшов із автомобіля, дістав із багажного відділення ганчірку та підійшов до ОСОБА_7 , який є людиною з обмеженими фізичними можливостями та сидів у інвалідному візку, бажаючи самоствердитись за рахунок публічного приниження людини з обмеженими фізичними можливостями у присутності свого знайомого та малолітнього сина, які спостерігали за його протиправними діями, діючи із винятковим цинізмом, поклав на голову ОСОБА_7 ганчір'я та силою притиснув його до голови, таким чином знущаючись над людиною у безпорадному стані. Під час цих дій ОСОБА_3 продовжував образливо висловлювався до ОСОБА_7 нецензурною лайкою.
При цьому ОСОБА_3 забажав, щоб його протиправна поведінка була зафіксована на відеозапис, для чого він надав своєму знайомому ОСОБА_5 свій мобільний телефон для здійснення відеофіксації.
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого.
Також обвинуваченому ОСОБА_3 суд роз'яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Суду показав, що 27 травня 2024 року близько 13 год. 50 хв., він, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 у автомобілі «ВАЗ 2105», яким він керував, проїжджав поруч зі смітником, що по АДРЕСА_2 . В цей час він помітив ОСОБА_7 , який пересувався на інвалідному візку. Побачивши ОСОБА_7 , він почав висловлюватися до нього нецензурною лайкою, вийшов із автомобіля, дістав із багажного відділення ганчірку, підійшов до ОСОБА_7 , поклав на голову йому ганчір'я та притиснув його до голови. Свій вчинок мотивував тим, що ОСОБА_7 , неодноразово, риючись у смітнику, розкидав по дорозі різні ганчірки, чим такою поведінкою особисто йому та жителям с. Сальник сильно докучав, а тому він вирішив його провчити.
При цьому він надав своєму знайомому ОСОБА_5 свій мобільний телефон для здійснення відеофіксації усіх його дій з ОСОБА_7 , аби потім скинути у групу в соціальних мережах, щоб всі люди бачили, що він провчив ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності. Обвинуваченому просить призначити покарання відповідно до закону.
На досудовому слідстві дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та особи, яка перебуває в безпорадному стані.
По даному кримінальному провадженню цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому слідстві не застосовувався.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, вчинив кримінальне правопорушення щодо особи з інвалідністю та особи, яка перебуває в безпорадному стані.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді пробаційного нагляду, тобто в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 296 КК України, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, що буде співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, ОСОБА_3 зобов'язати: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; обмежити спілкування із ОСОБА_7 , заборонити вчинення щодо цієї та інших осіб насильницьких або інших протиправних дій, погроз, будь-яких вчинків, що ображають людську гідність і громадську мораль ; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки» для повнолітніх суб'єктів пробації.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ по справі: відеофайл із назвою VID_20240527_134921.mp4, вилучений під час огляду мобільного телефону марки Xiaomi Redmi 9T, добровільно наданого свідком ОСОБА_5 , скопійований на компакт-диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження за № 12024025220000044, - залишити при матеріалах кримінального провадження за № 12024025220000044.
Вирок може бути оскарженим до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1