20 червня 2024 року
м. Київ
справа № 725/5617/22
провадження № 51-7834 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12022262020002915 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, окрім житла.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх негативні наслідки, з метою особистого збагачення незаконно придбав, зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, в особливо великих розмірах, а також психотропну речовину в особливо великих розмірах.
Так, 14 квітня 2022 року, в період часу з 08:20 по 12:58 год., працівниками Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, в ході проведення санкціонованого обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), виявили та вилучили 258 зіп-пакети, 219 згортки, пластикові ємності та фрагменти паперу з речовинами, які згідно висновку експерта є особливо небезпечними наркотичними засобами та психотропними речовинами, які він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Загалом було вилучено: у великих розмірах особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою 512,598г, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - смолу канабісу, загальною масою 6,731г, в особливо великому розмірі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 653,0792г, в особливо великому розмірі психотропну речовину, обіг якої заборонено, - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 20,0458г, в особливо великому розмірі, психотропну речовину, обіг якої заборонено, - амфетамін, загальною масою 26,4981г, психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 2С-B (4-бром-2,5 диметоксифенетиламін), загальною масою 0,0112г, у великому розмірі психотропну речовину, обіг якої заборонено, лізергід (ЛСДДСД), загальною масою 0,0061г.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Зазначає, що судовий розгляд проведено неповно, винуватість його підзахисного не доведена допустимими доказами, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, зокрема, результатах НСРД, проведених в іншому кримінальному провадженні без ухвали слідчого судді; ухвала про проведення обшуку житла ОСОБА_7 винесена в іншому кримінальному провадженні, тому також є недопустимим доказом. Крім того, сам обшук був проведений з порушенням права ОСОБА_7 на захист, оскільки йому було відмовлено в залученні до цієї слідчої дії адвоката. Ухвала суду апеляційної інстанції не містить аналізу усіх доказів у справі та відповідей на всі доводи апеляційної скарги, а тому є необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги та просила залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
У касаційній скарзі захисник посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та просить закрити кримінальне провадження через відсутність достатніх доказів для доведення винуватості особи. Це вимагає від суду дослідження доказів та встановлення певних обставин, що відповідно до ст. 433 КПК України не є компетенцією суду касаційної інстанції, а тому така вимога захисника не відповідає закону. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 94 цього Кодексу передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто, наведена норма процесуального закону вимагає від суду зробити ґрунтовну, всебічну оцінку сукупності усіх зібраних у справі доказів, співставити їх між собою та зробити остаточний висновок на підставі повного обсягу усіх досліджених доказів. Жоден окремо взятий доказ не має наперед встановленої сили. Тому суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.
Місцевий суд дійшов переконання, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, доведена поза розумним сумнівом. З позицією місцевого суду погодилася й апеляційна інстанція.
Суди зазначили, що вина обвинуваченого доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що дійсно певний час проживав у обвинуваченого, придбав сейф, який установив у нього вдома, але коли припинив проживати в цій квартирі, то сейф залишив як подарунок ОСОБА_7 . При цьому свідок стверджував, що ключів від квартири обвинуваченого не мав, у 2022 році в цій квартирі не проживав та своїх речей там не тримав.
Згідно протоколу обшуку від 14 квітня 2022 року, у квартирі ОСОБА_7 були виявлені та вилучені наркотичні й психотропні речовини у великих та особливо великих розмірах, що підтверджується відеозаписом цієї слідчої дії. Вид та вага наркотичних і психотропних речовин встановлена висновками численних експертиз, які ніким не оспорюються.
Згідно висновку експерта від 18 липня 2022 року генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні згортка, обмотаного прозорою плівкою з написом «сєчка 1х50», який був вилучений з сейфа під час обшуку квартири, збігається з генетичними ознаками крові ОСОБА_7 . Наведене у сукупності з іншими доказами спростовує версію сторони захисту, що знайдені у сейфі згортки з наркотичними та психотропними речовинами не належать обвинуваченому.
Доводи про те, що протокол даного обшуку є недопустимим доказом, оскільки проведений в іншому кримінальному провадженні без ухвали слідчого судді суперечать матеріалам справи.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 14 лютого 2022 року до ЄРДР було внесено кримінальне провадження за № 12022262020000449 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України. В рамках цього провадження була винесена ухвала слідчого судді від 05 квітня 2022 року про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 . Під час цього санкціонованого обшуку були виявлені наркотичні та психотропні речовини, відомості про що 14 квітня 2022 року були внесені до ЄРДР за № 12022262020001098 за ч. 2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_7 .
В подальшому, постановою прокурора від 14 квітня 2022 року ці кримінальні провадження були об'єднані в одне провадження і досудове розслідування відносно ОСОБА_7 проводилося в рамках цього об'єднаного кримінального провадження.
В ході розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 вчинив тільки дії по зберіганню з метою збуту наркотичних та психотропних речовин в особливо великих розмірах, які були вилучені у нього під час обшуку. Відношення його до інших епізодів досудовим розслідуванням не було встановлено. Тому постановою прокурора від 21 вересня 2022 року у порядку ст. 217 КПК України з цього об'єднаного кримінального провадження були виділені матеріали, у тому числі ухвала про проведення обшуку в помешканні обвинуваченого та призначення й проведення експертиз наркотичних і психотропних речовин, і цим матеріалам присвоєно № 12022262020002915. Порушень вимог процесуального закону при виділенні вказаних матеріалів не встановлено, а тому докази є допустимими.
Посилання сторони захисту на те, що під час проведення обшуку в квартирі ОСОБА_7 було відмовлено в залученні захисника, чим порушено його право на захист, спростовуються матеріалами провадження.
З протоколу проведення обшуку та відеозапису до нього вбачається, що обшук був проведений у відповідності до вимог ст. 236 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, перед початком цієї слідчої дії ОСОБА_7 пред'явили копію ухвали та роз'яснили його права. При цьому ОСОБА_7 не заявляв про своє бажання скористатися послугами захисника. Протокол обшуку був підписаний усіма учасниками без зауважень, у тому числі ОСОБА_7 . Крім того, колегія суддів звертає увагу, що участь захисника при проведенні обшуку не є обов'язковою, тобто у слідчого відсутній обов'язок залучати захисника або забезпечувати його участь у цій слідчій дії. Це є власним волевиявленням підозрюваної особи, яка має намір скористатися правовою допомогою та за власною ініціативою ініціює участь свого захисника під час проведення обшуку, чим ОСОБА_7 не скористався.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень права на захист, про яке зазначається в касаційній скарзі. Враховуючи наведене, вказаний доказ є допустимим.
Дослідивши сукупність усіх доказів, суд дійшов переконливого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Посилання захисника на відсутність у обвинуваченого умислу на збут є непереконливим.
Так, згідно усталеної практики, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, слід звертати увагу на її упакування та розфасування.
Судами було встановлено, що вилучені у ОСОБА_7 речовини є різними наркотичними засобами та психотропними речовинами, як розфасованими у невеликі пакети для одноразового вживання, так і загорнуті у більші згортки та поміщені у зіп-пакети. Кількість вилучених речовин об'єктивно більша, ніж потреби однієї людини. Крім того, ОСОБА_7 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, у 1996 році звертався за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою та йому було поставлено діагноз: наркоманія (зловживання препаратів індійської коноплі), після цього жодних звернень до медичних закладів не було. Наведене свідчить саме про мету збуту, а не зберігання для власного споживання. А тому кваліфікація дій винного є правильною.
Призначене покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного та усі дані про особу винного.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив викладені в цій скарзі доводи, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, слушно визнав їх безпідставними та зазначив мотиви, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, в повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 419, 370 КПК України, тому доводи сторони захисту з цього приводу теж безпідставні.
Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а тому підстав для задоволення скарги захисника немає.
Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. У зв'язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без зміни.
З цих підстав суд ухвалив:
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_3