судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 758/27/21 (провадження № 61-13228св22)
за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, третя особа - гаражний автокооператив «Вікторія» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та приведення у приватний для використання стан за касаційними скаргами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», Київської міської ради, ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
У січні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що04 вересня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. прийняла рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 . 20 січня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Р. О. прийняв рішення про державну реєстрацію право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва жодних рішень щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки під будівництво гаража ані ОСОБА_1 , ані ТОВ «КУРСОР-АВТО», не приймала, отже ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.
Перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , гаражний автокооператив «Вікторія», будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єкта будівництва (гаражних боксів) не видавалось та не реєструвалось. Отже, в діях відповідачів наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що у справі встановлений факт вжиття заходів по оформленню спірної земельної ділянки площею 1, 4548 га на АДРЕСА_1 за гаражним автокооперативом «Вікторія», тому відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення з боку члена кооперативу, а відтак бути підставою для застосування щодо нього приписів статті 212 ЗК України. Матеріали справи не містять відомостей про порушення прав третіх осіб внаслідок будівництва спірного гаража. Оскільки гаражним автокооперативом «Вікторія» ініційована процедура відведення вказаної земельної ділянки, про що свідчать рішення Київської міської ради №342/9830 від 23 жовтня 2013 року, враховуючи відсутність остаточного рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні зазначеної земельної ділянки кооперативу, відсутні підстави вважати, що Київська міська рада заперечувала проти здійснення будівництва.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2019 року № 48514896 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1906757880000, за ОСОБА_1 , та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 вересня 2019 року № 48514896 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, а саме, на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18, 8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1906757880000, за ОСОБА_1 .
Скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року та закрито провадження в справі в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 січня 2020 року № 50725410 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1906757880000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»; зобов'язання ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18, 6 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 порушує право власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку, на якій він розташований.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. не перевірила наявність у гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій розташований гараж.
Рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» не є рішенням про передачу земельної ділянки у користування чи у власність гаражному автокооперативу.
Вимоги Київської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО», зобов'язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, з урахуванням суб'єктного складу спірних правовідносин підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича скасовано, рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року в цій частині змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишити без змін.
Колегія суддів вважала, що пред'явивши позов до ОСОБА_1 , Київська міська рада обрала неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи було ТОВ «Курсор-Авто», а не ОСОБА_1 .
Залишаючи без змін постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО», колегія суддів виходила з того, що спір стосується визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за товариством, а також зобов'язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
З огляду на суб'єктний склад сторін справа в частині цих позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, тому правильним є висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі.
З такими висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодитися не можу й відповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 дійшла висновку, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Розгляд справи в межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13- ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц.
У справі, що переглядається, встановлено, що від вирішення питання про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 за фізичною особою ОСОБА_1 залежить вирішення вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
За своєю правовою природою спірні правовідносини не є господарськими, не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
Таким чином, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження в частині вимог до ТОВ «КУРСОР-АВТО», оскільки вони є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 .
Окрім того, не погоджуюсь з висновками суду касаційної інстанції про відмову в задоволенні вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірний гараж) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Встановлено, що Київська міська рада не укладала з гаражним автокооперативом «Вікторія» договір оренди земельної ділянки, на якій розташований спірний гараж, та не приймала рішень про передачу у користування чи у власність ОСОБА_1 цієї земельної ділянки.
Рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» не є рішеннями про передачу конкретної земельної ділянки у користування чи у власність Гаражному автокооперативу «Вікторія».
Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набув право користування або право власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний гараж.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 порушує право власності територіальної громади місті Києва на земельну ділянку. Здійснюючи реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_1 на підставі довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 08 серпня 2019 року № 76 про виплату останнім паю, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. не перевірила наявність у гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного суду в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 підлягала залишенню без задоволення, а в частині вимог до ТОВ «КУРСОР-АВТО» підлягала скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суддя М. Ю. Тітов