судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 758/13812/21 (провадження № 61-16457св23)
за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор-Авто», третя особа - гаражний кооператив «Вікторія» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР- АВТО» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року в складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Матвієнко Ю. О., Крижанівської Г. В. та за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року,
У жовтні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що10 грудня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О. В. прийняла рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж, ряд № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 . 05 лютого 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Р. О. прийняв рішення про державну реєстрацію право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості за ОСОБА_2 , а 07 липня 2021 року - за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва жодних рішень про передачу у власність чи користування земельної ділянки під будівництво гаража ОСОБА_1 , ОСОБА_2 чи ТОВ «КУРСОР-АВТО» не приймала, отже ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, та на підставі неналежних документів здійснила реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, Київська міська рада просила позов задовольнити.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 грудня 2018 року № 44520203 на об'єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1717049480000, за ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 лютого 2020 року № 50990278 на об'єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1717049480000, за ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 липня 2021 року № 59134535 на об'єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1717049480000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
Зобов'язано ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 22, 2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
В частині позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О. В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. позов залишено без задоволення.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 на земельну ділянку.
Здійснюючи реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірний гараж на підставі довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 22 листопада 2022 року про виплату ОСОБА_1 паю, приватний нотаріус не перевірив наявність у гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж. Відповідачі не надали докази на підтвердження набуття гаражним автокооперативом права користування або власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку.
Спірна земельна ділянка, на якій побудований гараж, не була відведена відповідачам відповідно до порядку, встановленого для будівництва таких об'єктів нерухомого майна, отже в силу приписів частини першої, другої статті 376 ЦК України на нього не можна набути право власності.
Вимоги до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Комарницької О. В. та ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності задоволенню не підлягають, оскільки пред'явлені до неналежних відповідачів.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 липня 2021 року № 59134535 на об'єкт нерухомого майна, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1717049480000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»; зобов'язання ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 22, 2 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, скасовано та закрито провадження в справі в цій частині.
В іншій частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги Київської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО», зобов'язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, з урахуванням суб'єктного складу спірних правовідносин підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О. В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. залишено без змін.
Постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року в частині вирішення вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» залишено без змін.
Колегія суддів вважала, що пред'явивши позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Київська міська рада обрала неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи було ТОВ «КУРСОР-АВТО» а не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Залишаючи без змін постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО», колегія суддів виходила з того, що спір стосується визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за товариством, а також зобов'язання товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
З огляду на суб'єктний склад сторін справа в частині цих позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, тому правильним є висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі.
З такими висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодитися не можу й відповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 дійшла висновку, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Розгляд справи в межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13- ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц.
У справі, що переглядається, встановлено, що від вирішення питання про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залежить вирішення вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на гараж за ТОВ «КУРСОР-АВТО».
За своєю правовою природою спірні правовідносини не є господарськими, не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
Таким чином, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження в частині вимог до ТОВ «КУРСОР-АВТО», оскільки вони є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Окрім того, не погоджуюсь з висновками суду касаційної інстанції про відмову в задоволенні вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з огляду на наступне.
Встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_1 права власності на спірний гараж) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Встановлено, що Київська міська рада не укладала з гаражним автокооперативом «Вікторія» договір оренди земельної ділянки, на якій розташований спірний гараж, та не приймала рішень про передачу у користування чи у власність ОСОБА_1 цієї земельної ділянки.
Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набула право користування або право власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний гараж.
Враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_2 , ряд № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 порушує право власності територіальної громади місті Києва на земельну ділянку. Здійснюючи реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_1 на підставі довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 22 листопада 2018 року № 34 про виплату нею паю, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О. В. не перевірила наявність у гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж. Як наслідок, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р. О. були відсутні підстави для реєстрації в подальшому права власності на цей гараж за ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягали залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду в частині вимог до ТОВ «КУРСОР-АВТО» підлягала скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суддя М. Ю. Тітов